Електрофорез як частина фізіотерапевтичного лікування

У період вагітності запропоновані деякі обмеження в медикаментозному лікуванні, пов`язані з виникненням небажаних побічних ефектів для матері і майбутньої дитини. Більшість звичних препаратів всмоктуються в кров і надають шкідливий вплив на печінку, нирки, шлунково-кишковий тракт, проникають крізь плаценту і здатні викликати непередбачувані порушення розвитку плоду.

Фізіотерапія - найбільш безпечний метод лікування і профілактики хворобливих станів. Він відрізняється мінімальним навантаженням на організм пацієнта. Електрофорез - один із способів фізіотерапевтичного впливу, заснований на глибокому проникненні частинок лікувальної речовини через пори шкіри або слизові оболонки під впливом електричного струму малої сили. Залежно від типу електрофорезу, позитивно або негативно заряджені іони лікувальної речовини накопичуються під шкірою, а потім безпосередньо доставляються до потрібного органу в обхід інших органів і систем.

Переваги цього методу лікування полягають в тому, що навіть при введенні малих доз ліків, можлива їх висока локальна концентрація і досягнення тривалого лікувального ефекту.

Електрофорез широко використовується в терапії, травматології, отоларингології, гінекології та ін.

Показання для електрофорезу в гінекології

Під час вагітності електрофорез призначають для зниження тонусу матки на терміні понад 8 тижнів. Зазвичай фізіотерапію поєднують з введенням препаратів магнію (часто призначається магнезія). При такому впливі знижується сприйнятливість матки до гормону гіпоталамуса окситоцину, що викликає її скорочення. Цей же метод лікування застосовується для запобігання передчасним пологам.

Електрофорез показаний і жінкам, які мають кісти, встановлений ендометріоз, а також страждають аденоїдами - розростанням мигдалин. При токсикозах на ранніх термінах вагітності дана процедура допомагає поліпшити самопочуття завдяки впливу на блювотні центри головного мозку.

Найчастіше в процедурі електрофорезу використовують анестетики, вітаміни, ферменти, а також судинорозширювальні і седативні засоби.

Протипоказаннями для електрофорезу під час вагітності є:
- пізній токсикоз з судорожними станами (так звана еклампсія) -
- рвота-
- патологічні стани нирок-
- низька здатність згущуватися крові, при якій можливий ризик кровотеченій-
- погані показники розвитку плода.

Якщо у вагітних виражені протипоказання до струмового терапії у вигляді електрофорезу, її можна замінити гальванофорезом, де використовується менша сила струму з повною відсутністю побічних явищ.

Показання до призначення електрофорезу

Електрофорез застосовується в якості лікувальної та профілактичної процедури. Сфера його застосування досить широка. Процедуру електрофорезу призначають при хворобах дихальної, нервової, серцево-судинної системи, атеросклерозі, гіпертонії, гіпотонії, рубцях після хірургічних втручань, запалень або травм, себореї, куперозе, патологіях кісток і суглобів, захворюваннях очей, ЛОР-органів. Вона показана при хронічних уповільнених запаленнях жіночих статевих органів, запаленнях сечостатевої системи, хронічному бронхіті, невриті, радикуліті, невралгії, травмах головного або спинного мозку, порушеннях сну. Даний метод лікування необхідно поєднувати з прийомом медикаментів.

Методики виконання електрофорезу

Електрофорез робиться за допомогою спеціального апарату, що має два електроди - позитивний (анод) і негативний (катод). В даний час існує декілька різновидів цієї процедури, що обумовлено різними способами нанесення ліків, а також видом електричного струму. При гальванічної методикою електрофорез робиться з розчинів лікарських препаратів, якими необхідно змочити спеціальні прокладки. Вони виготовляються за розміром електродів з марлі, складеної в два-чотири шари, або з фільтрувального паперу. Розчин ліки наноситься на прокладку, потім на неї поміщають другу прокладку - захисну, на неї встановлюють електрод апарату. Другий електрод поміщають на протилежному боці тіла для створення лінії, уздовж якої буде рухатися ліки.

Лікарська речовина дисоціює (розпадається) на негативні (аніони) і позитивні іони (катіони). Якщо воно дисоціює з утворенням катіонів, його розташовують на позитивних пластинах. При дисоціації препарату на аніони, його поміщають на негативному електроді. Якщо ліки розпадається з утворенням аніонів та катіонів, прокладку з ліками можна ставити одночасно під обидва електроди. Електрофорез можна робити за допомогою ванночковой методики. У цьому випадку використовується спеціальна ємність (ванночка) з уже вбудованими електродами. Для проведення процедури в ємність наливається розчин лікарського препарату, і пацієнт опускає в рідину необхідну частину тіла.

Порожнинна методика електрофорезу передбачає введення в порожнисті органи (шлунок, піхву, пряма кишка, сечовий міхур та ін.) Розчину лікарського засобу. Потім потрібний електрод вводять в порожнину органу, а другий у своєму розпорядженні на поверхні тіла. При внутритканевой методикою лікарський препарат приймають усередину або вводять внутрішньовенно, внутрішньом`язово, після цього електроди поміщають на тій частині тіла, де розташовується осередок патологічного процесу. Тривалість сеансу електрофорезу повинна становити 10-15 хвилин. Курс лікування зазвичай становить 10-20 сеансів, які можуть проводитися через день або щодня.