Як роблять переливання крові

Якщо пацієнт, який потребує переливання крові, знаходиться в свідомості, у нього питають - чи були раніше гемотрансфузії, і як пацієнт на них відреагував. У випадках, коли хворий поступає на планову операцію, у нього також збирається анамнез, що стосується переливання донорської крові. Ця інформація допоможе завчасно підготуватися лікаря до можливих ускладнень.

У хворого обов`язково проводиться забір крові для з`ясування її групової приналежності і резус-фактора. Навіть якщо у пацієнта є штамп в паспорті або в іншому документі з зазначенням його групи крові і резус, все одно призначається процедура щодо встановлення групи крові.

При необхідності переливання компонентів крові підбирають підходящу донорську масу, це може бути еритроцитарна або тромбоцитарная маса, в деяких випадках потрібно плазма. Донорські компоненти обов`язково повинні збігатися по групі крові і резус-фактору з реципієнтом. Давно вже минули ті часи, коли пацієнтам з четвертою групою крові вливали будь-яку групу або при наявності у реципієнта другої групи могли переливати другу і першу.

Відповідно до закону №125 - ФЗ від 20.07.2012, донорська кров обов`язково проходить дослідження на наявність антигенів до вірусу імунодефіциту людини, до гепатитів та ряду інших інфекційних захворювань. Кров також перевіряється групою тестів на присутність токсикологічних речовин в ній. Цей закон дозволяє максимально убезпечити життя майбутнього реципієнта.

Після того як підібраний донорський препарат крові, що співпадає по групі і резус, проводять три проби на сумісність цього препарату з кров`ю пацієнта. Перша проба здійснюється на планшетки, коли випускають в 2 осередки по 1 краплі набраної у пацієнта крові і додають в них по 1 краплі донорської маси або сироватки. Реакцію оцінюють протягом 3-5 хвилин, якщо стався гемоліз - це свідчить про несумісність компонентів. У разі, коли реакція склеювання клітин не відбулася - приступають до другого етапу.

Пацієнту ставлять в вену систему для гемотрансфузії і випускають 1 краплю донорської крові, потім під`єднують крапельницю з фізіологічним розчином на 10 хвилин. За цей час оцінюється стан пацієнта - у нього вимірюється температура тіла і артеріальний тиск, підраховується пульс і оцінюється частота дихальних рухів. Якщо у пацієнта не спостерігається відхилень у показниках, проводять третій етап проби на сумісність. При цьому здійснюються аналогічні другого етапу дії, але вливають 15 крапель донорського препарату крові.

При відсутності вираженої реакції з боку пацієнта, починають переливати кров зі швидкістю 40 крапель за хвилину. Весь період гемотрансфузії медсестра спостерігає за станом пацієнта.