Існує п`ять правил, які безумовно не роблять ризик нульовим, але здатні значно знизити його.

перше правило - «Чи варто дивитися на ціну».

Якщо ліки коштують до 250,00 рублів або понад 2 000,00 рублів, то такі препарати підробляють значно рідше, в першому випадку через те, що рівень витрат, пов`язаних із собівартістю налагодження виробництва ліків, не дозволяє отримувати очікуваний прибуток, у другому ж бо, що дорогі препарати досить рідко купують.

Згідно статистики, більша частина ринку підроблених препаратів знаходиться в діапазоні цін від 500,00 до 1 500,00 рублів, і це, мабуть, сама ємна ніша, в якій препарати купують досить часто.

друге правило - «Вивчайте упаковку та інструкцію».

І якщо на упаковці виробники підроблених ліків ще намагаються не економити, щоб упаковка виглядала максимально близько до оригіналу, то якістю виконання інструкцій підроблених препаратів, як правило, шахраї приділяють менше уваги, в першу чергу через те, що покупці рідко, коли з нею знайомляться і її вивчають. А адже багато виробників спеціально, щоб якось захиститися від підробок, намагаються не економити на якості виконання не тільки упаковки, а й інструкцій із застосування препаратів. Тому інструкції оригіналів на відміну від їх підробок, як правило, мають не розмиті, кустарним способом виконані на побутовому принтері букви, а чітко надруковані і легко розбірливий друкарський текст. Плюс до всього виробники оригіналів намагаються виконувати текст інструкції кольором відмінним від чорного, знову ж таки, щоб трохи знизити ймовірність підробки. Тобто як мінімум за кольором і чіткості друку відразу можна виявити різницю.

третє правило - «Запитуйте сертифікат».

В аптеці можна запитати сертифікат відповідності. Цей документ зобов`язані надавати на першу вимогу покупців. Якщо ж ви звернулися, наприклад, не в головний аптеку, а в аптечний пункт і на поточний момент необхідний сертифікат в даній аптеці відсутній, то знову ж таки на вашу вимогу в будь-який аптечний пункт, неважливо, де він розташований, з центрального офісу аптечної мережі сертифікат повинні привезти, або копію сертифіката відправити факсом.

четверте правило - «Зателефонувати виробнику».

Якщо уважно вивчити інструкцію до препарату, то в ній без праці можна знайти реквізити виробника, в тому числі телефон так званої «гарячої лінії». Зазвичай дзвінки на гарячу лінію безкоштовні, а телефонні номери починаються на «800», зателефонувавши за яким, можна зокрема уточнити, поставляється цікавить вас препарат в цю аптеку або дану аптечну мережу.

Якщо ж в інструкції телефон виробника відсутній, то дана інструкція підроблена і сам препарат, найімовірніше, також має сумнівне походження. Виробник просто зобов`язаний вказувати свої реквізити, в числі яких повинен бути і телефон, за яким можна отримати будь-яку необхідну інформацію за описаним в інструкції препарату.

п`яте правило - «Уважно обирайте аптеку».

Як правило, великі аптечні мережі або державні аптеки мають більш жорсткі вимоги, до того ж, вони більш тісно співпрацюють з виробниками препаратів і ті досить ревно відстежують, щоб якомога менше з`являлося підробок. У дрібних же аптечних кіосках, розташованих в якихось підземних переходах, магазинах і т.д. ризик нарватися на підробку значно вище.