Чим краще лікувати застуду
Користь антибіотиків при лікуванні застуди мікроскопічна. Зате побічних ефектів - хоч відбавляй. Зокрема, будь-який прийом антибіотиків сприяє тому, що в організмі починають вироблятися певні мікроорганізми, які стійкі до даної форми ліків. У майбутньому, коли дійсно знадобиться допомога антибіотиків, їх буде проблематично підібрати.
При перших ознаках захворювання слід пити імунні стимулятори у вигляді настоянок ехінацеї або інших засобів.
Протягом першої доби бажано приймати подібний засіб кожні дві години, далі три рази в день.
Якщо встигнути захопити хвороба на початковій стадії, її можна досить просто зупинити. Навіть при більш тривалому запальному процесі імунні стимулятори дозволяють поправитися набагато швидше і без ускладнень. Однак розслаблятися не варто - приблизно добу доведеться «отболеть», оскільки організму потрібен час на концентрацію зусиль, щоб знищити вірус.
Коли є підвищення температури, можна скористатися жарознижувальними препаратами, такими як аспірин, фервекс, парацетамол. Хоча приймати їх слід лише при температурі, яка перевищує 38 градусів. У всіх інших випадках людина створює власноруч більш затяжного перебігу хвороби, особливо це стосується дітей. Однак при упущення початку ГРВІ, коли вже з`явилися різні симптоми, антибактеріальна терапія може бути єдино правильним способом лікування. При цьому антибіотики повинен призначати тільки лікар після очного огляду і проведення аналізів.
Коли антибіотики дійсно необхідні
Призначення антибактеріальних засобів показано при наявності анаеробної ангіни, пневмонії, гнійного ускладнення, наприклад, гнійного лімфаденіту, синуситу, гострого отиту. Також антибіотики доцільно приймати після здачі аналізу, який показав бактеріальне походження захворювання. Прийом цих препаратів може бути використаний внаслідок розвитку слизисто-гнійного нежитю, який спостерігається більше десяти днів.
Безконтрольний прийом антибіотиків здатний привести до дисбактеріозу кишечника і піхви.
Застосовуваний антибіотик повинен бути високо активним відносно збудників захворювання, володіти безпосередньо дією проникнення в інфекційне вогнище, можливістю виведення і метаболізму множинними шляхами, а також бути абсолютно безпечним для організму хворого.