Олімпіада 1936 року вийшла самої суперечливою з усіх Ігор за всю історію їх проведення. Німеччину не допускали до участі в цих змаганнях в 1920 і 1924 роках, що абсолютно не турбувало Гітлера, так як він вважав, що не пристало справжнім арійцями змагатися з «негро-євреями». У зв`язку з цим дуже дивним здається рішення МОК 1931 року - надати проведення Олімпіади Німеччини.

Як пройшла Олімпіада 1936 року в Берліні

Державна політика Гітлера по відношенню до євреїв мало не поставила хрест на Іграх в Німеччині, але фюрер вирішив, що демонстрація сили і сили духу арійців буде хорошою пропагандою його ідей. Адольф беззастережно вірив в перевагу своїх атлетів і виділив 20 мільйонів рейхсмарок на проведення Олімпіади.

У світової спільноти виникли серйозні сумніви в доцільності змагань такого рівня в Німеччині. Вони стверджували, що сама ідея Олімпійського руху заперечує будь-які обмеження участі спортсменів з релігійних або расових міркувань. Але багато спортсменів і політики не підтримали бойкот.

У 1934 році чиновники МОК відвідали Берлін, який, однак, гарненько «вичистили» перед цим візитом, прибравши всі ознаки антисемітизму. Комісія поговорила і зі спортсменами єврейського походження, які переконали перевіряючих в своїй свободі. Хоча МОК і виніс позитивний вердикт, дуже багато атлетів не поїхали на ці Ігри.

Численні гості, які відвідали Берлін під час Олімпіади, не помітили проявів німецького антисемітизму, так ретельно Гітлер заховав все плакати, листівки, брошури антиєврейського змісту. У складі команди арійців була навіть одна спортсменка єврейського походження - чемпіонка з фехтування Хелена Майер.

Жителі Берліна були гостинні по відношенню до іноземних спортсменам-олімпійцям. Місто прикрасили нацистською символікою, а численних військових приховали від цікавих очей. Представники світової преси писали захоплені відгуки про організацію Ігор в Берліні. Навіть самі підозрілі і проникливі не змогли розгледіти всієї правди, але ж в цей час в одному з передмість столиці Німеччини заповнювався Ораніенбургскій концтабір.

Церемонія відкриття Олімпіади пройшла помпезно і з небувалим розмахом. Фюрер постарався і пустив пил в очі численним гостям столиці. Він особисто випустив на стадіоні 20 тисяч білих голубів. У небі кружляв величезний Цепелліна з олімпійським прапором, оглушливо палили гармати. Перед здивованими і радісними глядачами виступали атлети з 49 країн.

Найчисленніша команда була у Німеччині - 348 спортсменів, 312 чоловік виставили США. Радянський Союз не приймав участь в цих Іграх.

Результати XI Олімпіади порадували Гітлера. Німецькі атлети здобули 33 золота, залишивши інших спортсменів далеко позаду. Фюрер отримав підтвердження «переваги» арійців. Але єврейська фехтувальниця теж домоглася успіху і посіла друге місце, інші атлети семітського походження завойовували медалі і вдало виступали. Це вступало в протиріччя з ідеями Гітлера і було відчутною ложкою дьогтю, порт його радість.

Похитнув нацистські догми і безсумнівний успіх чорношкірого спортсмена з США - фахівця з бігу та стрибків Джесса Оуенса. Американська команда завоювала 56 медалей, і 14 з них виграли афроамериканці. Джесс взяв три золота Берлінської Олімпіади і став справжнім її героєм.

Гітлер відмовився привітати Оуенса і будь-якого іншого спортсмена з темною шкірою. Успіхи цього атлета замовчувалися в німецькій пресі, там вихвалялись тільки арійці. Не можна заперечувати успіхів німецьких олімпійців - вони були приголомшливими!

Рада 2: Літня Олімпіада 1936 року в Берліні

Олімпійські ігри як великий міжнародний захід неодноразово ставали трибуною для політичного суперництва. Особливо це було помітно на іграх 1936 року в Берліні, на яких нацисти намагалися продемонструвати свої успіхи і перевагу у всіх видах спорту.

Рішення про проведення ігор у Берліні було прийнято Міжнародним олімпійським комітетом в 1931 році, за два роки до приходу до влади нацистів. В цей час в Німеччині ще тривав період Веймарської республіки. Країна страждала від економічної кризи, але виконувала умови Версальського мирного договору і ще не почала військову агресію.

Активний процес підготовки до ігор почався вже після встановлення диктатури Гітлера. Олімпіада стала справжнім викликом ідеології нацизму. Адже ідеальний громадянин нової держави повинен був мати здоровий дух у здоровому тілі. Спорт пропагувався і серед жінок, і серед чоловіків, і навіть в мистецтві домінували образи атлетів.

Міжнародний захід стало приводом для демонстрації економічних успіхів країни. Було побудовано кілька нових спортивних об`єктів, в тому числі стадіон на 100 тисяч місць. Берлін за планом організаторів не мав поступатися Лос-Анжелесу, де пройшли попередні Ігри.

Всього Ігри відвідали атлети 49 країн. Як мінімум дві країни - СРСР і Іспанія - вирішили бойкотувати Ігри з політичних мотивів. У США також йшли серйозні дебати на цю тему, але в кінці кінців політики прийняли рішення відправити до Німеччини делегацію від країни.

З технічної точки зору спортивні заходи були організовані на дуже високому рівні. Вперше була проведена телевізійна трансляція Ігор. А режисер Лені Ріфеншталь вела зйомки протягом усіх змагань. З цих матеріалів пізніше був складений фільм «Олімпія».

Найбільша кількість медалей, як золотих, так і всіх в сумі, отримали атлети Німеччини. Це був тріумф, то, чого, власне, і добивалися нацисти. Сполучені Штати в неофіційному командному заліку посіли друге місце з відривом більш ніж в 30 медалей. Однак справжньою зіркою Олімпіади став саме американський легкоатлет Джессі Оуенс. Він виграв 4 золоті медалі та став найуспішнішим спортсменом Олімпіади. Він був негром, ніж наочно спростував нацистські міфи про перевагу одних націй над іншими.

Олімпіада 1936 року став останньою перед Другою світовою війною. Наступне спортивна подія такого рівня було проведено тільки в 1948 році.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!