Словниковий запас будь-якої мови ділиться на дві частини: активний і пасивний. В активний словниковий запас входять всі доступні, загальновідомі і часто вживані слова, наприклад: країна, хліб, їжа, гарний, люди, вчитися. Пасивний запас складається з слів, які людина знає або про значення яких здогадується, але сам їх не вживає в повсякденній мові. Це можуть бути застарілі або, навпаки, нові слова, наукова або вузькоспеціалізована лексика.

Скільки слів потрібно знати?

Загальний словниковий склад російської мови включає в себе близько 500 тисяч слів. Зрозуміло, що така величезна кількість слів не може знати жодна людина, навіть самий освічений. Та це й ні до чого, адже люди живуть в різних областях і працюють в різних сферах. Згідно з дослідженнями, маленькі діти до вступу до школи знають близько 2000 слів, після закінчення вузу ця кількість збільшується в цілому до 10 тис, а ерудити здатні показати знання близько 50 тисяч слів. Однак для того, щоб добре розуміти приблизно 90% всіх написаних літературних текстів і журнальних статей, розуміти мовця і самому спілкуватися без проблем потрібно знати приблизно 6 тисяч найбільш вживаних слів. Причому, в російській мові ця цифра вище, ніж для англійської - там говорить знадобиться знати близько 4-5 тисяч загальновідомих слів, щоб спілкуватися на досить високому рівні і добре розуміти усну і письмову мову.

У людини постійно відбувається зміна його словникового запасу, деякі конструкції забуваються, їх місце займають нові. Якщо людина постійно розвивається, його словниковий запас розширюється. Якщо ж він не читає книг або статей, не спілкується з цікавими співрозмовниками, які не розмірковує, слова поступово стираються з пам`яті. Крім того, відбувається і поступовий перехід з активного словника в пасивний і навпаки.

Чи корисний пасивний запас?

Вчителі і багато дослідників наполягають на тому, що корисно переводити слова з пасивного словникового запасу в активний, тобто необхідно якомога частіше вживати маловідомі слова в мові. І в деяких випадках це, справді, корисно, наприклад, при навчанні дитини говорінню, при вивченні іноземних мов або окремих предметів, спеціальностей в школі та вузі. Неможливо собі уявити, щоб дитина або дорослий, освоює новий для нього предмет, не став би вживати нові слова і вирази в усній або письмовій мові. Однак пасивний словниковий запас завжди буде більше активного і не варто занадто ретельно запам`ятовувати слова з нього і намагатися знайти їм застосування в повсякденному спілкуванні. Виглядати це може, щонайменше, нерозумно, ваші співрозмовники можуть не зрозуміти, що ви їм хочете сказати.

У той же час, залишаючись в пасивному запасі, слова запам`ятовуються краще, а їх значення надовго зберігається в пам`яті. Вони особливо потрібні, коли ви читаєте або вивчаєте складні наукові чи історичні матеріали, допомагають вникнути в текст, аналізувати його, легше робити висновки. Подібні знання корисні саме при такому вживанні, тому цінність пасивного запасу слів анітрохи не менше, ніж активного.