Які бувають дефекти дикції
Особливості, а тим більше вади, людини часто приносять йому багато неприємностей і насмішок при спілкуванні з нерозуміючими і жорстокими людьми. Мовні дефекти, такі як шепелявість, заїкання, картавость в їх числі. Часто від них можна позбутися, вдавшись до спеціальних вправи для розвитку дикції.
1
Хороша дикція - чітке і повне промовляння слів, ясна для співрозмовника. Поява дефектів мовлення відбувається зазвичай в дитячому віці з різних причин, і чим раніше батьки звернуть на них увагу, тим менше проблем і незручностей буде в майбутньому у їх дитини. Темп і ритм мови може бути порушений після сильного переляку, стресу, перенесеної травми або операції на органах, які відповідають за розмову. Крім цього, деякі дефекти можуть бути результатом поганих звичок.
2
Заїкання найчастіше зустрічається у дітей у віці від 2 до 7 років. В основному причиною його є психологічна травма або перенапруження нервової системи дитини. Іноді батьки або вихователі хочуть більше дати інформації малюкові, намагаються прискорено з ним розмовляти, і вимагають, щоб він мало не слово в слово повторював за ними все. Вони навіть не здогадуються, що з такою їх «допомогою» дитина може стати заїкою. Цей дефект мови може бути ускладненням після скарлатини, коклюшу або грипу. До сих пір точні причини заїкання не ясні.
3
Ще одним поширеним дефектом дикції є картавость. Багато фахівців не можуть назвати картавость хворобою. Хоча цей дефект дикції часом приносить чимало неприємностей. З`являється онтоже по дуже різних причин. Вони бувають органічні - людина гаркавить через своєрідного будови зубів, мови, ясна і іншого. Вроджені причини з`являються ще в утробі матері. Спадкові причини люди передають у спадок - своєрідне будова зубів, щелепу, висунута вперед і т.д. Придбані причини з`являються в результаті травми при пологах або в подальшому житті. Від гаркавості можна поступово позбутися за допомогою логопеда, а можна цей дефект мови залишити яким він є, віддавши данину своєї унікальності.
4
З проблемою шепелявості найчастіше стикаються маленькі діти. Згодом вони вимовляються, але деякі так і продовжують шепелявити через неправильне будови зубів, аномалії щелепи і приглухуватості. Часто дорослі замість того, щоб вчити малюка правильно говорити, сюсюкаються з ним. Дитина звикає саме до таких звуків і намагається їх повторювати. Якщо вчасно не звернути уваги на цю проблему, шепелявість щільно входить в звичку. З роками її позбутися стає все складніше і складніше. І лише кропітка і наполеглива робота з логопедом може допомогти у вирішенні проблеми шепелявості.
Статті за темою "Які бувають дефекти дикції"
Оцініть, будь ласка статтю
Ще статті розділу