Принцип роботи факсів полягає в перетворенні сканованих зображень (тексту або графіки) в набір тонів. Факс-машина, яка приймає передається зображення, інтерпретує тони і відтворює картинку на принтері.
Історія телефаксу
Винахідником факсу вважається шотландський інженер Олександр Бейн. У 1846 році йому вдалося сконструювати пристрій, яке могло відтворювати графічні знаки, використовуючи для цього складний механізм і хімічні реактиви. Олександр назвав своє дітище «електричний друкує телеграф». Широке застосування телефакси знайшли лише на початку XX століття. У 1902 році німецький фізик Артур Корн розробив пристрій, який назвав «телеграф». Воно використовувалося для передачі фотографій, газетних статей і метеозведень. У 1968 році Міжнародний союз електрозв`язку затвердив перші міжнародні стандарти для факсимільного зв`язку.
Факс або електронна пошта?
У XXI столітті широке поширення отримав інтернет, але телефакси все ще досить широко використовуються для ведення бізнесу. По-перше, справа в вкоріненою звичкою - в Японії, наприклад, факси продовжують використовувати для збереження культурних традицій. По-друге, за допомогою факсу можна обмінюватися даними і не побоюватися, що до них отримають доступ треті особи (як це часто трапляється в інтернеті). У деяких країнах електронні підписи не визнаються юридично. Зате підписані контракти та договори, які передані за допомогою факсу, мають юридичну силу.
У сучасних корпоративних мережах на зміну факс-машин прийшли факс-сервери. Вони здатні приймати документи і зберігати їх в пам`яті в електронному вигляді. Потім ці документи надходять до свого адресату у вигляді паперової копії або електронного листа. Такі системи дозволяють скорочувати витрати, пов`язані з друком і зменшувати кількість вхідних аналогових телефонних ліній.
Зараз факсимільний зв`язок широко використовується для передачі журнальних і газетних ілюстрацій. З її допомогою метеостанції обмінюються даними про зміни погоди, а космічні апарати передають на Землю знімки поверхні планети.
