На думку деяких дослідників, зв`язок між життям рослин і зміною погоди дійсно існує. Середина травня - це час, коли повністю розпустилися листя на всіх рослинах. Завдяки цьому меншу кількість сонячних променів досягає земної поверхні, ступінь їх поглинання знижується, а значить, і атмосферне повітря нагрівається менше.
Похолодання пов`язують і зі зниженням вмісту в атмосфері вуглекислого газу, який активно поглинають розпустилися листя рослин. Цей газ створює парниковий ефект, що підвищує температуру повітря, відповідно, зниження його змісту викликає зниження температури.
Восени має місце зворотний ефект: листя опадає, поглинання сонячної енергії земною поверхнею збільшується, баланс між киснем і вуглекислим газом змінюється на користь вуглекислого газу, внаслідок чого настає короткочасне потепління, іменоване в народі «бабиним літом».
Звичайно, влітку листя теж закривають земну поверхню від сонця і поглинають вуглекислий газ, але влітку земля отримує стільки сонячної енергії, що ці фактори перестають бути критичними для погоди, а в травні вони ще критичні. Що ж стосується «черемхових холодів», народна мудрість зв`язала їх з черемхою тому, що її цвітіння - саме помітна подія в рослинному світі в середині травня.
Інші вчені не погоджуються з цією точкою зору і пов`язують травневі холоду виключно з нестабільністю стану атмосфери в цей період. Черемуха в ході еволюції пристосувалася цвісти саме під час похолодання. Зниження температури повітря перешкоджає активності комах-шкідників, чия життєдіяльність ставить рослина під загрозу. Захищеність рослини в такий важливий з точки зору виживання виду період, як цвітіння, стала цінним еволюційним придбанням.
Зв`язок цвітіння з похолоданням характерна не тільки для черемхи, але і для дуба, цвітіння якого відбувається в кінці травня. Але це похолодання не так значно, та й виглядає квітучий дуб не так ефектно, як квітуча черемха, тому «дубові холоду» менш відомі, ніж черемхові.
