Перш за все, необхідно запам`ятати, що почуття гумору буває двох видів: спрямоване всередину і спрямоване назовні. Перше - це здатність людини знаходити смішні моменти в повсякденному житті, а іноді і у важких ситуаціях, вміння сміятися над самим собою. Друге - це вміння жартувати. Починаючи розвивати почуття гумору, люди зазвичай намагаються навчитися жартувати. Це невірно, адже без здатності бачити позитив у будь-якій ситуації і вміння сміятися над самим собою, не обійтися.

Спершу полюбите життя і себе. Цьому ви можете навчитися самостійно, а якщо не виходить, то у компетентного вчителя. Не варто брати в викладачів людей з великим життєвим досвідом. На цю роль найкраще підійде п`ятирічна дитина, яка вміє сміятися без видимої на те причини.

Потім перестаньте ставитися до себе надто серйозно, не бійтеся бути смішним. Весь ваш досвід минулих років може протистояти цьому, але постарайтеся побороти себе. Спробуйте знайти в собі смішні риси, розпитайте у близьких і друзів, ні в якому разі не ображайтеся на правдиві відповіді.

Подивіться на себе з боку і посмійтеся по-доброму. Згадайте все ті незручні ситуації, в які ви потрапляли. Як тільки ви опануєте цим навиком, можете спробувати посміятися над оточуючими і над своїми промахами. Цей навик буде особливо корисний в тому випадку, якщо ви невдало пожартувати над іншою людиною і, посміявшись над своєю невдачею, ви розрядите обстановку.

Крім того щоб навчитися сміятися над будь-якою ситуацією, для розвитку почуття гумору важливі й інші параметри, наприклад, ерудиція, великий словниковий запас, здатність чітко і ясно висловлювати свої думки, асоціативне мислення, акторська майстерність і так далі.

Найпростіший спосіб пожартувати над собою або оточуючими - це іронія. Це прийом, за допомогою якого об`єкту вашого гумору дається характеристика, протилежна справжньою. Наприклад, ледачому людині ви можете сказати: «Та ти все також виклавши!».

Словниковий запас вкрай важливий, так як багато гумористичних прийомів пов`язані з грою словами. Наприклад, вживання омонімів (слів, схожих за написання та вимови, але різних за значенням).

Ерудиція дозволяє людині відійти від звичайних жартів і зробити його гумор більш вишуканим і витонченим. Багато прийоми засновані на узагальненнях і асоціаціях, тому всі ці параметри потрібно розвивати.

Досить багато людей помічали, що незважаючи на те, що насправді жарт дуже смішна, ніхто з друзів не засміявся. А справа в тому, що жарти ще потрібно вміти подавати певним чином. Розвиток акторської майстерності, вашої мови дозволить вам розсмішити навіть саму серйозно налаштовану аудиторію.

Давно помічено: відмінним почуттям гумору мають, як правило, життєрадісні, оптимістично налаштовані люди, які буквально випромінюють позитивну ауру. Тому навіть якщо ви по натурі вразливий, ранимий чоловік, меланхолійного складу характеру, вчіться володіти собою, бачити в навколишній дійсності насамперед позитивні сторони, не впадати в розгубленість і депресію від невдач або уявних образ.

Як тільки ви навчитеся дивитися на життя простіше, самі відчуєте, що вам стало веселіше на душі і захотілося жартувати. У тому числі над собою.

Читайте більше гумористичної літератури, дивіться телепередачі відповідного змісту. Наприклад, ігри КВН, виступи акторів-гумористів. Запам`ятовуйте найбільш сподобалися вам жарти і заодно намагайтеся придумувати свої. Приділіть особливу увагу міміці, ході, жестам акторів. Ви самі побачите і переконаєтеся, наскільки це посилює враження від їх жартів.

Постарайтеся розвинути уяву. Спостерігайте за знайомими, товаришами по службі або просто за випадковими перехожими. Подумки шукайте щось веселе, смішне в їх ході, жестах, інтонації, поведінці, звичках. Можна не обмежуватися людьми: спостерігайте за тваринами або мешканцями зоопарку, наприклад. А заодно пошукайте щось смішне в собі самому. Не бійтеся і не соромтеся: нічого ганебного в цьому немає. Навпаки, вміння посміятися над собою - ознака сильного, впевненого людини.

Якщо ви захочете розповісти іншим анекдот або веселу історію, постарайтеся дотримати кілька нескладних правил. По-перше, не зволікайте розповідь, він повинен бути порівняно коротким. Пам`ятайте безсмертний вислів Чехова: «Стислість - сестра таланту!». По-друге, прибережіть інтригу наостанок: в ідеалі аж до останньої фрази слухачі повинні ворожити: «Так чому ж все закінчиться?». І чим більш несподіваним буде підсумок, тим більший ефект матиме ваш гумор.

Ні в якому разі не мимрите, що не запинайтеся, ваша мова повинна звучати ясно і чітко, без повторів і незручних пауз. Не забувайте про вже згадувану жестикуляцію і міміку, а також супроводжуйте свої слова виразною інтонацією. І тоді все буде в порядку.