Як читати координати

Основними визначальними величинами в географічній системі координат є географічна широта і географічна довгота. Визначаючи географічні координати, за широту прийнято брати кут, який утворений площиною екватора і стрімкої лінією з даної точки поверхні. Широта відраховується від екватора (від нульової паралелі) в північному або південному напрямку, від 0о до 90о. У картографії прийнято, що широта в північній півкулі має позитивне значення, а в південному - негативне.

Географічна довгота також як і широта кут, тільки він складений площиною нульового меридіана (Грінвічський меридіан) і площиною проведеної через точку, координати якої потрібно визначити. Довготи прийнято вимірювати від 0о до 180о в східному або західному напрямку.

Для географічної системи координат основними поняттями були широта і довгота, в геодезичній системі координат, крім геодезичної широти і геодезичної широти, вводиться ще й таке поняття як геодезична висота. Геодезична висота - це перпендикулярна лінія, проведена до поверхні Землі від її поверхні до даної точки. Умовно прийнято вважати, що Земля має форму еліпсоїда обертання, тобто фізично його не існує і тому визначити висоту наземними методами дуже складно. В основному для її визначення використовують супутникові вимірювання.

В полярній системі координат замість понять широти і довготи використовують поняття полярного кута і полярного радіусу. Якщо попередні системи координат задавалися поверхнею еліпсоїда і двогранними кутами, то дані координати задаються полярною віссю (променем). Точка, з якої виходить цей промінь називається полюсом і є початком відліку координат. Точка в такій системі координат також має дві координати: кутову і радіальну. Кутова координата показує наскільки необхідно повернути проти годинникової стрілки промінь (полярну вісь) до збігу з точкою. Радіальна координата ж показує відстань від точки до початку координат.

Прямокутна система координат в геодезії і картографії має таке ж значення що і в математиці. Є дві перпендикулярні лінії і координати точок визначаються перетин лінії проведеної з точки з віссю координат. Головною відмінністю є лише, то що в геодезії осі міняють місцями, тобто вісь Х це вертикальна лінія, а вісь У - горизонтальна. Також вони відрізняються напрямком нумерації чвертей: в арифметиці рахунок йде проти годинникової стрілки, а в геодезії по ходу стрілки годинника.