Все про торф як про грунт
Багато садові і дачні ділянки розташовані на осушених болотах і торфовищах. Грунти на цих територіях мають несприятливими властивостями. Якщо не вживати заходів щодо усунення цих властивостей, то хорошого врожаю можна і не дочекатися.
1
За походженням торфові грунти діляться на грунту верхових і низинних боліт. У верхових болотах обмежений відтік води, тому вони надмірно уволо. У такому торфі немає надходження мікроелементів, не розкладаються рослинні залишки. Тому верхові торфові грунти дуже кислі, поживні речовини знаходяться в недоступній для культурних рослин формі. Грунтові мікроорганізми, які допомагають підвищити родючість грунту, в верховому торфі відсутні.
2
У низинних болотах накопичуються грунтові води, багаті солями кальцію, магнію і заліза. Торф`яної шар має нейтральну або близьку до нейтральної кислотність. На такому торф`яному шарі виростає потужний рослинний покрив.
3
Торфові грунти у природному вигляді непридатні для культивування рослин. Але торф володіє високою родючістю. Негативні властивості торфу можна усунути за допомогою деяких методів: осушення, внесення добрив, розкислення грунту.
4
Знизити надмірну вологість грунту можна за допомогою осушувальної мережі. Така мережа поліпшить водний і тепловий режими грунту, створить сприятливі умови для використання добрив. Дачні ділянки варто планувати одночасно з проектом осушувальної мережі. Також варто додатково споруджувати спеціальні канави глибиною до 25 см по периметру ділянки зі стоком води в осушувальну мережу.
5
Висока кислотність грунту сповільнює розкладання торфу. У таких умовах рослини не можуть повноцінно розвиватися і давати високий урожай. Для зниження кислотності використовують вапнування грунту. Такий метод активізує діяльність мікроорганізмів, що прискорює процес перегнивання торфу. Також вапнування покращує властивості грунту. Елементи живлення переходять в доступну форму для засвоєння.
6
Для зниження кислотності торфовищ застосовується вапняк, гашене вапно, доломітове борошно, крейда або зола. Кількість вапна залежить від рівня кислотності грунту. Для дуже кислих грунтів вноситься 60 кг на 100 кв.м ділянки, для среднекіслих - близько 30 кг на 100 кв.м. На слабокислі грунту вноситься на 100 кв.м не більше 10 кг вапна.
7
Для поліпшення агрофізичних властивостей застосовується пескование торф`яних грунтів. На поверхню торфовища вноситься пісок з наступною глибокою перекопкой. Кількість внесеного піску не менше 6 т на 100 кв.м. Якщо в грунт вноситься пісок, то кількість вноситься вапна зменшують. Якщо під шаром торфу є глинисті грунти, то кількість піску слід збільшити, так як при перекопуванні глинистий шар також втягується в окультурення грунту.
8
Для підвищення родючості торф`яних грунтів потрібно застосовувати органічні та мінеральні добрива. Гній, компост або перегній вносяться по 1 відру на 1 кв.м з подальшою перекопування грунту. Мінеральні добрива, що мають в своєму складі фосфат, калій і азот, також вносяться під основний перекопування торф`яної грунту.
Зверніть увагу
Вапно не рекомендується вносити в грунт одночасно з фосфорними добривами і аміачними формами азотних добрив.
Статті за темою "Все про торф як про грунт"
Оцініть, будь ласка статтю