Звідки взялася назва
Вербна неділя святкується рівно за тиждень до Пасхи. У цей день Ісус Христос урочисто в`їхав на віслюкові до Єрусалима. Городяни вітали його пальмовими гілками, що мало означати особливу шану знову прибулому. Саме тому спочатку свято називалося «Пальмовою неділею» (на латині - Die dominica in palmas).
У християнських землях, де ростуть пальми, символом цього дня залишилася саме пальмова гілка.
Однак в більшості слов`янських земель пальми не ростуть. Їх замінили гілки квітучої верби, яка першою зацвітає навесні. Вона-то і стала для росіян новим символом свята, давши і характерну назву цього дня.
Свято в християнстві
Символізм цього свята - насамперед у визнанні Ісуса Христа месією, а крім того, вхід Господній в Єрусалим - в своєму роді прообраз входження сина людського у браму Раю.
У християнських церквах в цей день проводиться всеношну. Віруючі приходять в храм з квітами і гілками і запалюють свічки, тим самим як би вітаючи прихід Христа. На утрені священик читає спеціальну молитву на благословення верби, після чого окроплює гілки святою водою.
Багато православних зберігають такі освячені гілки в будинку протягом усього наступного року. У деяких регіонах існує також звичай вкладати такі гілки в руки небіжчиків. Це повинно символізувати вітання померлого Ісуса, через віру в якого буде переможена смерть.
народні звичаї
У народі на території Росії, України і Білорусії склалося безліч звичаїв і традицій, пов`язаних з вербною неділею. Освяченим гілках приписувалися найрізноманітніші магічні властивості - вони можуть служити для порятунку від псування і пристріту, хвороб, злих духів, нещасть.
Так, в Костромській області до дня Вербної неділі спеціально печуть бублики і освячують їх у храмі, а потім згодовують домашнім тваринам. Через рік збережені гілочки верби умочують в святу воду і кроплять нею худобу. В інших місцевостях худобу женуть на пасовище, поганяючи гілками верби.
До речі, подекуди цілющим і чарівним вважається і удар такої вербою. Нею спеціально б`ють худобу, дітей, іноді чоловіки своїх дружин.
Нирки освяченої верби також їдять, додають у хліб і корм худоби. Вважається, що вони можуть вилікувати хворого або подарувати довгоочікуване поповнення безплідною жінці.
У дореволюційній історії Росії в Вербну неділю проводилися «вербові торги», катання на конях та народні гуляння.
