Однією з найзагадковіших і містичних персон в римській історії є Понтій Пілат - префект Іудеї, як називали в старовину посаду глави міста. Але в деяких джерелах його називають прокуратором, тобто за нинішніми мірками він був суддею.
Тиран і меценат
З ім`ям і особистістю «великого прокуратора Іудеї» Понтія Пілата пов`язано безліч легенд. Частина з них розповідає про його життя, про його жорстокий характер, про неоднозначність дій, частина ж говорить про те, що прокуратор був людиною дуже освіченою і прозорливим. Приміром, саме Пілат повелів побудувати в Єрусалимі водопровід, в той час як жителі міста століттями носили воду в глиняних горщиках з струмків, які розташовувалися під міськими стінами.
Пилат був меценатом, даючи чималі кошти на бібліотеки, підтримуючи ряд художників і скульпторів.
Однак численні джерела стверджують, що поряд з цілком благородними вчинками Пилат здійснював безчинства, «небачені раніше ні імперією ні світлом». Під безчинствами літописці мали на увазі, звичайно ж, непримиренність Понтія Пілата з прихильниками нової віри, численні накази про чиненні кривавих розправ, віддані прокуратором.
Пилат і Христос
Легенди свідчать, що Понтій Пілат жив під час Христа, який, перебуваючи у віці 30 років, прийшов до Юди та говорив жителям її про віру в бога єдиного і великого, в творця, який може життя дарувати, а може відняти. Пилат теж життя дарував і забирав, а тому історії і злиденному, який розповідає щось на площах, він слухав особливо уважно протягом півтора років, до тих пір, поки донощики не стали повідомляти про те, що жебрак цей проповідує не тільки нову віру , а й нове царство. Христос пропонував народу царство боже, Пилат же переживав за царство земне. Повелівши привести на допит одного з учнів Христа, Пилат особисто допитував його, це саме він вилучив у Петра записи промов Ісуса Христа, які частково - знову ж таки завдяки Пилата - дійшли до наших днів і ревно зберігаються церковнослужителями.
Розпорядження про страту Христа теж віддав Пилат, помилувавши при цьому двох злодіїв, засуджених разом з Ісусом. Вважається, що розп`яття, яке, до речі, аж ніяк не було новинкою для Іудеї - так стратили всіх злодіїв, стало початком кінця великого прокуратора.
За однією з версій він збожеволів від страху бути убитим власними наближеними або ж від усвідомлення власних безчинств. За іншою версією імператор відсторонив його від посади, тому що народ знемагав від жорстокості рішень прокуратора. За третьою, Пілат перейнявся промовами Христа і закінчив життя на самоті, залишивши посаду і нажиті багатства.
