необхідність перебудови
Головною причиною початку перебудови 1985-1991 років послужило важке економічне становище СРСР, в яке країна потрапила ще на початку десятиліття. Перші спроби перебудувати систему держави зробив ще Юрій Андропов, який почав боротьбу з всепроникною корупцією і злодійством, що тягнувся держава в пучину економічного хаосу, і спробував зміцнити трудову дисципліну. Його спроби привести зміни залишилися лише спробами, що не провівши належного ефекту. Державна система була у важкій кризі, але чиновники державного апарату не розуміли і не усвідомлювали цього.
Перебудова, ініційована Горбачовим, не мала на увазі переходу держави до іншої форми правління. Соціалізм повинен був залишатися державною системою. Під перебудовою розумілися глобальна модернізація економіки в рамках соціалістичної моделі господарства та оновлення ідеологічних основ держави.
У керівної верхівки не було розуміння, в який бік слід починати рух, хоча і була колективна впевненість у необхідності змін. Згодом це призвело до розвалу величезної держави, яке займало 1/6 частина суші. Однак не варто думати, що в разі ефективного проведення реформ, рано чи пізно цей розпад не сталося. Надто вже суспільство потребувало нові віяння і зміни, а рівень недовіри був на критичному рівні.
Наслідки для держави
Під час перебудови з`ясувалося, що модель соціалізму, створена в Радянському Союзі, була практично нереформіруема. Досконала спроба реформувати систему, ініціювала в державі глибока економічна криза, згодом привів країну в глухий кут. Зміни в політиці, які дали можливість зробити країну більш відкритою і вільною, привели лише до того, що копившееся довгі роки невдоволення серед народних мас, було з лишком виплеснуто назовні.
Запізніла перебудова 1985-1991 років, є згубним прикладом того, що може статися з державою, якщо влада зволікатиме з проведенням реформ.
Михайло Горбачов упевнений, що прорив, здійснений під час перебудови, до сих пір є актуальним для більшості пострадянських країн. Нові держави до сих пір потребують потужних імпульсів і активних дії влади, спрямованих на демократизацію суспільства, які повинні будуть завершити процеси, розпочаті в далекому 1985 році.
