Як зробити карту москвича
Для того щоб отримати соціальну карту москвича, необхідно мати московську прописку, упевнитися, що ви потрапляєте в категорію громадян, що має право на соціальний захист, зібрати документи і заповнити заяву встановленої форми в РУСЗН.
1
Зберіть необхідні для отримання карти москвича документи. По-перше, це паспорт громадянина Російської Федерації (особи, які не досягли 14 років, зобов`язані надати свідоцтво про народження з відміткою про прописку). По-друге, це документи, що підтверджують право особи на отримання соціального захисту, наприклад, студентський квиток для студентів або довідка про взяття на медичний облік до 20 тижня вагітності для майбутньої мами. Крім того, бажаючий отримати карту москвича зобов`язаний надати діючу поліс обов`язкового медичного страхування і свідоцтво про обов`язкове пенсійне страхування (пластикову світло-зелену картку).
2
Пам`ятайте, що якщо картка москвича виходить молодою мамою, необхідно прикласти до пакету документів свідоцтво про народження дитини та направлення із зазначенням віку та місця проживання батьків, яке видає ЗАГС при реєстрації новонародженої. Також необхідно підготувати довідку про неотримання кожним з батьків компенсації по народженню дитини.
3
Відвідайте районне управління соціального захисту населення (РУСЗН). Список офісів ви можете знайти на сайті «Соціальна карта москвича».
4
Заповніть заяву, яке видасть вам співробітник РУСЗН. Анкета заповняться розбірливим почерком від руки, її необхідно підписати в окремому вікні, цей підпис буде видрукувана на картці.
5
Сфотографуйте в офісі РУСЗН, ця послуга безкоштовна. Також може бути використана наявна фотографія розміром 3 на 4 см.
6
Збережіть відривний талон заяви. Співробітник РУСЗН сповістить вас про терміни виготовлення карти москвича. Відвідайте відділення РУСЗН в обумовлені терміни, надайте співробітнику паспорт (свідоцтво про народження) та відривний талон. На підставі пред`явлених документів вам видадуть виготовлену карту.
Рада 2: Як зробити карту пам`яті
Карта пам`яті дозволяє зберігати дані і переносити їх з одного комп`ютера на інший. Щоб зробити карту пам`яті самому, потрібно купити в радіомагазині окремо контролер, мікросхему пам`яті, роз`єм USB, плату. Також вам знадобляться конденсатори, резистори, котушки, кварцовий резонатор.
Вам знадобиться
- - макетна плата;
- - паяльник;
- - мікросхеми пам`яті і контролер;
- - програматор;
- - середовище програмування.
Інструкція
1
Підберіть контролер під наявні у вас мікросхеми пам`яті. Зверніть увагу на їх інтерфейс. Бажано використовувати стандартний інтерфейс, якщо такий є. В іншому випадку вам доведеться програмувати його самостійно. Пам`ятайте, що паралельні способи передачі мають, як правило, більшу продуктивність у порівнянні з послідовними. Використовуйте спеціалізовані контролери, що підтримують USB. Крім того, деякі контролери підтримують на апаратному рівні найпоширеніші файлові системи.
2
Продумайте принципову схему майбутньої карти пам`яті. Пам`ятайте, що струм споживання повинен бути не більше 500 мА для USB1 і USB2. Бажано поставити фільтруючий конденсатор великої ємності на вхід пристрою, щоб при пропажі живлення воно встигло записати файлову систему. При цьому струм зарядки конденсатора повинен бути менше 500 мА.
3
Зберіть макетну плату для налагодження майбутнього устрою. Для цієї мети добре підходять мікросхеми в корпусах DIP, а для SMD-компонентів випускаються спеціальні макетні плати з відповідними контактними майданчиками. На даному етапі розміри пристрою краще вибирати побільше, для зручності подальших правок конструкції.
4
Наступний етап - програмування контролера. Тепер вам доведеться вдихнути життя в набір мікросхем, проводів, плат і роз`ємів. Крім стандартних функцій карти пам`яті, ви можете забезпечити її можливостями, обмеженими тільки вашою фантазією. Наприклад, ввести шифрування інформації, індикатор зайнятого простору, резервне копіювання на додаткову мікросхему і багато іншого. Пам`ятайте, що без виставленого біта захисту пам`ять програм контролера може бути легко прочитана. Якщо зазвичай це загрожує тільки втратою програмного коду, то у випадку з шифруванням даних всіх зусиль на реалізацію захисту будуть марні.
5
Після налагодження програмної і апаратної частини пристрою можете збирати кінцевий варіант плати з мінімізацією розмірів, витрат на один пристрій, зручним розташуванням індикаторів.
Оцініть, будь ласка статтю
Ще статті розділу