Юридичні факти відносяться до так званим юридичних передумов виникнення правовідносин (норма права, правосуб`єктність, юридичний факт). Юридичний факт - це таке явище об`єктивної дійсності, яке має здатність до юридичної оцінки, яка є основою для висновку про можливість використання або застосування норм права.

Іншими словами, суспільні відносини однієї і тієї ж сутності держава може регулювати по-різному. Відмінності правового регулювання відносин обумовлюють і відмінності в його механізмі: одні й ті ж життєві обставини є фактами, що приводять в дію різні механізми правового регулювання. Існують наступні види юридичних фактів:

1. за характером наслідків - правообразующие, правоизменяющие, правопрекращающие;

2. по вольовому ознакою - події, дії.

З точки зору юриспруденції, стану - це триваючі, що впливають на стан соціального суб`єкта, його взаємини з іншими особами та організаціями. Наприклад, до правових станів відносяться приналежність людини до громадянства тієї чи іншої держави або, навпаки, стан без громадянства, перебування на державній службі та ін. Таким чином, деякі правовідносини самі по собі здатні виступати у вигляді юридичних фактів.

Правові стану можуть також бути наслідком поведінки особи, як правомірного (вступ до шлюбу), так і протиправного (приховування особи, яка вчинила злочин, від органів правосуддя). Тим не менш, вони можуть бути і не пов`язані безпосередньо з таким, виступаючи лише результатом деяких подій (наприклад, хвороба, родинні стосунки). Отже, стан є правовим тоді, коли може бути витлумачено як спосіб прояву одного явища (суб`єкта, об`єкта) стосовно до іншого в правовій сфері через певні властивості і ознаки, з наявністю яких закон пов`язує настання правових наслідків.

Цікавий механізм взаємодії подій, дій і станів. В основі будь-якого стану лежить або подія, яку дію, однак говорити про те, що стан - це сукупність триваючих дій або подій, не можна.

Відомо, наприклад, що трудові правовідносини між працівником і підприємством може проіснувати тривалий період часу і в спрощеному вигляді виглядає як сукупність дій, що здійснюються працівником і адміністрацією підприємства по виконанню взаємних прав і обов`язків. Такі поодинокі факти не можуть розцінюватися як стану: станом тут визнається все трудові правовідносини цілком, від його початку до кінця. Ця думка підтверджується і тим, що трудове стан може змінюватися (працівник може бути підвищений або понижений на посаді, може змінитися розмір його заробітної плати і т. Д.).