Як зробити вертольоти на пульті управління

Діти обожнюють грати в різні ігри - конструктори, створюючи шедеври своїми руками. Особливо їм подобаються моделі іграшок, якими можна управляти дистанційно. Зібрати такі можна і самостійно, але доцільно купувати конструктор, який можна зібрати по готової інструкції. Інакше ви можете зіткнутися з низкою проблем, якщо не маю уявлення про те, як збирати подібні іграшки.

Вам знадобиться

Двигун, радіоапаратура, гіроскоп, стартер, стартовий акумулятор, вимірювач кроку, силова панель, викрутка, пластикова коробка, важіль для пульта управління, що несе механізм.

Інструкція

Для початку вам слід визначитися, якого типу двигун ви поставите в свою модель вертольота. Безумовно, найбільш прийнятною є електродігатель, так як він працює від батарейок, хоча існують моделі і на бензині. Але такими захоплюються любителі моделювання зі стажем. Крім того, електричний вертоліт легше підняти в повітря одним натисненням кнопки «газ». Але слід розуміти, що не будь-який моторчик підніме вашу конструкцію. Тому вибір потужності двигуна залежить від матеріалів, з яких ви виготовили вертоліт.

Далі слід вибрати тип фюзеляжу. Це може бути тренувальний варіант з відкритим фюзеляжем або ж з прихованою механікою. Слід розуміти, що тут кріпляться елементи електричного приводу моделі. Якщо ви вибираєте перший варіант, то апаратура управління ховається під скромною оточуючої кабіною. Це основа конструкції, до якої потім кріпляться хвостові деталі і шасі. Фюзеляжні моделі із закритою механікою складніше у виконанні, так як їх доцільно виготовляти з щільного або склопластику, що домашніх умовах нереально.

Найбільшу складність, а й основу радіокерованої моделі представляє несуча механіка. У неї входить система передачі крутного моменту, запуску і охолодження двигуна, управління кроком гвинта. Зібрати їх самостійно дуже складно, тому доцільно придбати цілий механізм, якщо не цілий вертоліт. Так, для отримання несучого механізму необхідно з`єднати відцентрову муфту зчеплення з редукторами різного типу - від одноступінчатих до двоступеневих з ремінною передачею для спрощення задачі. Вибирати редуктори слід з урахуванням швидкості обертів гвинта. Ці показники, звичайно, залежать від потужності двигуна і стійкості системи несе механізму, але повинні відповідати загальній масі конструкції.

Далі слід вибрати і встановити систему запуску двигуна. Вибір такої залежить від особливостей розташування агрегату. З огляду на, що найчастіше двигун встановлюють вертикально, то найчастіше застосовують таку систему запуску: подовжується ведучий вал. Такий закінчується конусом і пристроєм для зчеплення зі стартером.

Наступним етапом конструювання вертольота є збірка приводу хвостового гвинта. Для цього до двигуна приєднують ще один щабель через основний редуктор. Далі до нього кріпиться дистанційний привід у вигляді зубчастого ременя і хвостовій редуктор.

Після цього приступайте до установки систем управління кроком. Якщо це система з фіксованим кроком, ви істотно полегшите собі весь процес, так як конструкція головки несучого гвинта досить проста. До неї ви зможете підключити радіоапаратуру з 4-5 каналами і отримувати задоволення від управління моделлю. При цьому керувати такою моделлю буде непросто, а показати свою майстерність зовсім не вийде. Існує ще можливість встановити систему колективного кроку. При цьому управління буде спрощено.

Залишається лише закрити корпус або скріпити деталі, встановити батарейки і насолоджуватися керуванням вертольота.

Зверніть увагу

Вибираючи двигун і ще матеріали для виготовлення вертольота, пам`ятайте, що легка конструкція буде занадто вразливою, адже ви не раз упустите її на підлогу при грубої посадці.