Отримавши за свій винахід дохід в мільйон доларів, Меріон Донован вирішила розвивати свій бізнес і далі в цьому напрямку. Замість тирси вона стала використовувати адсорбуючу папір. Отримана конструкція застібалася на безпечну застібку. Єдиним недоліком був вологовідштовхувальний шар, який не пропускав повітря, тому в спеку це призводило до появи подразнень і попрілостей. Молоді батьки того часу з недовірою поставилися до винаходу, оскільки одноразові боутери їм здалися непрактичними.
Друге відродження підгузників
Приблизно через 10 років, в 1959 році, винаходом зацікавився Віктор Мілз, інженер компанії Procter & Gamble. Він запропонував використовувати суперабсорбент як всмоктуючого шару і відмовитися від щільного пластику, яка завдала в минулому так багато неприємностей батькам. Так з`явився знайомий всім «памперс», який вже до кінця 60-х років став дуже популярним. Спочатку такі вироби випускалися з застібками двох видів: липучками і кнопками, але в подальшому від кнопок було вирішено повністю відмовитися. До 1961 року Віктор Міллз став справжнім мільйонером і пішов на пенсію. Потрібно відзначити, що прожив він сто років, отримуючи за свій винахід чималі гроші.
Чому саме «памперс»?
Незважаючи на те, що Pampers - це всього лише марка підгузників, назва досить швидко стало звичним. Справа в тому, що воно було обрано не просто так. Саме слово походить від англійського дієслова і перекладається як нежить, балувати. У свідомості людей дуже швидко назва стала асоціюватися з образом малюка, тому будь-які підгузники досі називають «памперсами».
Як з`явилися перші памперси в Росії?
Прообраз цих виробів був винайдений в СРСР при підготовці перших космічних пілотованих польотів. Про дитячі подібні вироби не знали аж до 1990 року. Саме в цей час стали завозити перші підгузники марки «Pampers», випущені в Америці і Швеції. Після їх успіху на нашому ринку, через чотири роки, на прилавках стали з`являється і інші марки підгузників.
