Намагайтеся дихати свіжим повітрям. Якщо ви живете в місті, спробуйте гуляти рано вранці або пізно ввечері, коли на вулицях не так багато транспорту. Постарайтеся періодично виїжджати в бор або за місто. Регулярно провітрюйте приміщення. Освоюйте техніки правильного дихання, які забезпечать додатковий приплив кисню до клітин. Намагайтеся не носити тісного одягу, яка може ускладнити дихання.

Виберіть відповідний тип фізичного навантаження, користь якої в цілому неоціненна під час вагітності. Це може бути йога, пілатес, ходьба, аквааеробіка. Займайтеся із задоволенням і регулярно. У цьому випадку вже через кілька тижнів ви помітите поліпшення самопочуття, а також забезпечите собі профілактику гіпоксії плода, гнучкість і гарний настрій.

Проконсультуйтеся зі своїм гінекологом з приводу призначення препаратів-антигипоксантов. Як правило, лікарі рекомендують деякі з них (наприклад, актовегін, інстенон) в профілактичних цілях. Нерідко гінекологи прописують і курс кисневих коктейлів, які є відмінним засобом для лікування і профілактики гіпоксії. Пам`ятайте про те, що ці коктейлі найкраще приймати в стаціонарі, або придбати пристрій для їх виготовлення в аптеці. Аналогічні напої, що продаються на вулиці або в торгових центрах, не рекомендується вживати під час вагітності через що містяться в них хімічних добавок.

Заварюйте чай з трав, що поліпшують кровообіг: листя чорної смородини, липа, меліса. Список цих рослин набагато більше, проте далеко не всі з них допускається приймати під час вагітності. Такий напій буде смачним як в гарячому вигляді (з медом, лимоном, імбиром), так і в охолодженому (з кубиком льоду, лаймом і свіжою м`ятою).

Якщо ви помітили зміни в руховій активності плода, це може бути ознакою гіпоксії. У початковій стадії ви можете виявити неспокійну поведінку дитини, що виражається в учащении і посилення його ворушінь. При гострій нестачі кисню і наростання гіпоксії руху плода починають слабшати.

Обов`язково розкажіть спостерігає вас лікаря про зміни рухів. Він за допомогою стетоскопа прослухає серцебиття плода, оцінить частоту серцевих скорочень, ритм, наявність шумів. Але такий метод зможе виявити лише грубі зміни, частіше виникають при гострій гіпоксії. Лікар також може запідозрити хронічну гіпоксію за непрямими ознаками, таким як зменшення висоти стояння дна матки, пов`язане із затримкою росту плода, і маловоддя.

При підозрі на гіпоксію вам призначать кардиотокографию (КТГ). Це дослідження успішно проводиться в поліклінічних умовах. За допомогою еластичних ремінців на животі вагітної кріпиться ультразвуковий датчик, що фіксується в місці прослуховування серцебиття плода. Діагностичне значення має частота почастішання і уражень серцевих скорочень. Якщо почастішання серцевих скорочень є відповіддю на рух плода або скорочень матки (не менше 5 за 30 хвилин), то можна говорити про благополучний стан плода. Для цього в рамках КТГ проводиться нестрессовий тест, суть якого полягає в появі прискорене серцебиття у відповідь на рухи дитини або скорочення матки. Якщо плід не дає ніякої реакції, це дозволяє говорити про гіпоксії.

За допомогою допплерометрії проводиться дослідження кровотоку в судинах матки, пуповини і плода. При наявності порушень в кровообігу, можливо оцінити ступінь вираженості гіпоксії і вжити заходів для подальшого благополучного перебігу вагітності. Перше дослідження рекомендується в 16-20 тижнів вагітності, так як, починаючи з цього терміну можливі патологічні порушення кровотоку.

З метою діагностики гіпоксії у дитини оцінюються навколоплідні води. Про кисневої недостатності свідчить наявність в навколоплідних водах меконію - калу плода. Його попадання в води пов`язане з порушенням кровообігу в кишечнику внаслідок гіпоксії. Відбувається розслаблення сфінктера прямої кишки плода і в навколоплідні води потрапляє меконий. За допомогою амніоскопіі проводиться огляд оптичним приладом через цервікальний канал навколоплідних вод. Цей метод частіше застосовується безпосередньо перед пологами.