Спосіб застосування та дозування

Свічки «Диклофенак» вводяться ректально. Перед застосуванням препарату необхідно спорожнити кишечник. Рекомендована інструкцією до «диклофенак» дозування - по 1 свічці на добу. Введення здійснюється перед сном.

Слід враховувати, що перевищення рекомендованої дози може привести до передозування препарату, симптоми якої проявляються у вигляді нудоти, блювоти, болю в животі, порушення слуху, мігрені, галюцинацій і зміни артеріального тиску.

Протипоказання до застосування і побічні ефекти

Протипоказаннями до застосування свічок «Диклофенак» є підвищена чутливість до компонентів, дитячий вік до 12 років, а також період вагітності та грудного вигодовування. «Диклофенак» з обережністю призначають при патологічно підвищеному або зниженому артеріальному тиску, захворюваннях шлунка, кишечника, печінки і нирок в активній стадії, бронхіальній астмі та серцевої недостатності. З особливою обережністю препарат призначають пацієнтам похилого віку і після серйозних хірургічних втручань. Не рекомендується призначати свічки «Диклофенак» при ректальних кровотечах і захворюваннях аноректальної області, в тому числі наявних в анамнезі.

У період застосування «Диклофенак» не рекомендується керувати транспортними засобами або здійснювати потенційно небезпечну діяльність, що вимагає швидкої реакції, так як лікарський препарат викликає їх гальмування.

Найбільш поширеними побічними явищами «Диклофенак» є запаморочення, нудота, блювота, запор, біль в животі, явища метеоризму, печіння в задньому проході, діарея, порушення функції печінки і нирок, хвороблива дефекація, слизові виділення з домішкою крові. В поодиноких випадках може спостерігатися запалення товстої кишки з кровотечею або загострення виразкового коліту. Можливі алергічні реакції: висип, свербіж і набряки.

У пацієнтів з цукровим діабетом, які отримували «Диклофенак» одночасно з гіпоглікемічними лікарськими препаратами, може розвинутися гіпо або гіперглікемія.

Ризик виникнення побічних ефектів при застосуванні «Диклофенак» зростає у пацієнтів з виразковою хворобою, нікотинової або алкогольною залежністю, а також у тих, хто проходить лікування з використанням глюкокортикостероїдних препаратів або декількох нестероїдних протизапальних препаратів.