«Монурал»: інструкція із застосування

До свідчень для прийому «Монуралу» відносяться:
- бактеріальний цистит (як первинний, так і рецидивуючий) -
- післяопераційні інфекції сечовивідних шляхів, а також їх Профілактика-
- бактеріальний уретріт-
- профілактика інфекції після проведення цистоскопії та інших трансуретральних діагностичних маніпуляцій-
- інфекції сечових шляхів у вагітних, що протікають як гостро, так і безсимптомно.

«Монурал» випускається у вигляді гранул, які перед застосуванням необхідно розчинити в 70 мл води. Дітям у віці старше 5 років призначається 2 г препарату, дорослим - 3 м В більшості випадків для одужання достатньо одноразового прийому «Монуралу», проте літнім пацієнтам, а також особам, які страждають від рецидивуючого циститу, нерідко призначають повторний прийом ліків через добу після першого .

Лікування буде ефективніше, якщо випити ліки на ніч, попередньо спорожнивши сечовий міхур. Бажано перед цим утриматися від прийому їжі хоча б на пару годин.

Якщо «Монурал» призначається в профілактичних цілях, приймати його слід двічі: за 3 години до цистоскопії або хірургічного втручання, а також через добу після даних процедур.

«Монурал» протипоказаний дітям, які не досягли п`ятирічного віку, а також особам, які мають алергію на фосфоміцин (основна діюча речовина препарату). З обережністю ліки слід приймати годуючим матерям, людям з нирковою недостатністю (при тяжких порушеннях роботи нирок від лікування «монуралом» краще утриматися), а також діабетикам.

«Монурал» сумісний не з усіма лікарськими препаратами, саме тому особам, які проходять лікування від будь-яких інших захворювань, перед прийомом даного уроантісептікі слід проконсультуватися з лікарем.

«Монурал»: відгуки

Як правило, «Монурал» добре переноситься організмом і діє швидко і ефективно. За запевненням виробника препарату і за відгуками людей, які пройшли лікування, побічні ефекти виникають вкрай рідко. Деякі відзначають легке погіршення самопочуття через кілька годин після прийому ліків. Найпоширенішими є скарги на нудоту, діарею і печію.

У осіб, схильних до алергії, може з`явитися висипання на шкірі. У більшості випадків всі неприємні симптоми проходять самостійно, проте іноді потрібно симптоматичне лікування. Призначати його повинен лікар, що знає історію хвороби пацієнта.