Ветерани Другої світової
Найдостойнішої категорією жінок, для кого 23 лютого назавжди залишився святом Радянської Армії, потрібно вважати пізнали Велику Вітчизняну особисто, а не з кінофільмів. І завжди пишатися, наприклад, льотчицею Лідією Литвяк або Марією Жовтневої, механіком-водієм побудованого на її особисті гроші танка «Бойова подруга», посмертно стали Героями Радянського Союзу.
Не дуже, до речі, дивує, що практично всі військове покоління радянських жінок відносилося до «дати» тільки як до чоловічого свята, вітаючи з ним виключно батьків, синів і колег. Ну не могли вони і подумати, що в країні з`являться багато тисяч чоловіків, які почнуть ховатися від призову.
Виявляється, на планеті існують відразу два Дня чоловіків. І обидва вони в листопаді. Один, прийнятий ООН, записаний на першу суботу місяця. Другий - на 19-е. Втім, знають про них і, відповідно, зазначають тільки одиниці.
Своєрідну естафету у матерів і бабусь взяли дівчата, добровільно йшли на останню війну радянської країни - в Афганістані. Будучи в основному службовцями СА, вони допомагали солдатам і офіцерам повернутися додому живими, виходжували поранених. І 23-е сприймали саме як своє свято, тільки з запахом афганських гір і доріг.
Ми з ВДВ!
У Збройних силах РФ служить майже 50 тисяч дівчат. Причому багато з них у військах, за колишніми мірками цілком чоловічих. Так, в 2013 році відразу 14 відчайдушних і гарненьких російських панянок успішно закінчили елітний військовий вуз - Рязанське повітряно-десантне училище. І стали лейтенантами роду військ, куди перш жінки потрапити не могли за визначенням. Тому і 23 лютого, і 2 серпня ці лейтенанти відзначають на абсолютно законних підставах. День захисника Вітчизни святкують і інші дівчата-військовослужбовці, все частіше заміщають в армії чоловіків.
Приємну святкову компанію сержантам і офіцерам російської армії жіночої статі можуть скласти їх колеги з різних силових структур. Дівчина, яка прийшла до Внутрішніх і Прикордонні війська, в поліцію, включаючи навіть ОМОН, в ФСБ, наркоконтролю та інші подібні військові, воєнізовані або навіть майже цивільні організації (оборонний завод, НДІ), теж адже захищає Вітчизну. У міру сил і можливостей зміцнюючи безпеку країни і громадян. І відповідальності на ній лежить нітрохи не менше, ніж на чоловікові в погонах.
«Ви служите, а ми почекаємо»
Саме пряме відношення до армійського життя і, виходить, до свята, мають багато російських медики. Включаючи, природно, жінок, що вважаються військовозобов`язаними і готових як до мирної праці, так і до оборони. Втім, військові квитки і навіть військові звання, нехай і запасу, отримують випускниці і інших досить мирних вузів. Наприклад, фінансово-економічних або гідрометеорологічних.
Нехай лютого ще не весна, але теплих слів і привітань також заслуговують дружини військовослужбовців і співробітників знову ж силових структур. Адже їх любов і турбота дуже впливають на психологічний стан тих чоловіків, хто не піддався моді і вибрав професію захищати Батьківщину. «Захисниці захисників» - так інколи називають «других половинок» російських військовослужбовців.
Біла пляма Пскова
Історія зародження свята досить туманна і поцяткована білими плямами. Або чорними дірами, в яких давно потонула істина. Точно відомо, що спочатку мова велася про лютому 1918-го, коли на юну Радянську Росію насувалися частини кайзерівської Німеччини.
За даними істориків, героїзм Червоної гвардії 23 лютого не більше ніж один із міфів радянської пропаганди. Насправді, бої в той день не велися. Більш того, німецькі підрозділи взагалі перебували в ста з гаком кілометрів.
Поява ж його в країні Рад багато дослідників включили в обширний список пропагандистських маневрів керівників СРСР, які бажали приховати історичну правду і надихнути населення на військові подвиги. А заодно придумали чоловічу альтернативу Міжнародному жіночому дню.
