На право прийняти у себе XXII зимові Олімпійські ігри претендували сім міст: Хака в Іспанії, Софія в Болгарії, Пхенчхан в Південній Кореї, Зальцбург в Австрії, Алма-Ата в Казахстані, Боржомі в Грузії, Сочі в Росії. У підсумку 22 червня 2006 року президент МОК Жаком Рогге назвав три основні претенденти: Зальцбург, Пхенчхан і Сочі. Найсильніша позиція була у Пхенчхан, який вже виходив у фінал виборів місця проведення зимової Олімпіади 2010 року, але програв Ванкуверу з різницею всього в 3 голоси. Політичним мотивом заявки було об`єднання двох Корей. Зальцбург був слабшим суперником, і австрійці сподівалися перемогти тільки завдяки дуже низькому бюджету ігор. За ступенем готовності до Ігор суперники Сочі йшли попереду, готовність їх спортивних об`єктів становила 80%. Під час 119 сесії МОК в Гватемалі столиця проведення ігор була обрана. Переміг місто Сочі, вигравши у Пхенчхан з відривом в 4 голоси (51 проти 47).

Російська команда розпочала підготовку до представлення своєї заявки за два тижні до початку сесії. Репетиції проходили там же, в Гватемалі. До дрібниць відпрацьовувалися прийдешні виступу. І все ж за два дні до виборів росіяни все ще не були впевнені в перемозі. У розпорядженні кожного з міст-кандидатів була година на представлення своєї заявки. Сочі належало виступити першим. Були показані відеоролики, підготовлені міжнародною командою фахівців.

Виступ Володимира Путіна, яка прозвучала на англійській мові протягом 5 хвилин справило велике враження на делегацію МОК. Наприкінці промови Путін сказав кілька слів на французькому. Важливими чинниками на користь російської заявки послужили також давні спортивні традиції і велика кількість нагород, завойованих російськими спортсменами на Олімпійських іграх (293 комплекти нагород).