Які спортсмени беруть участь в паралімпійських іграх
У 1924 році спортивна громадськість відзначатиме 100 років з дня проведення перших змагань під назвою «Олімпійські ігри для глухих». Саме з них почалася історія сучасних турнірів, учасниками яких є тільки спортсмени з обмеженими з різних причин фізичними можливостями. Офіційна назва таких Ігор - Паралімпіади. Проводяться вони відразу після завершення літніх і зимових Олімпіад на одних і тих же спортивних майданчиках.
1
Батьківщиною спортивних організацій інвалідів став Берлін. Саме тут в 1888 році був створений перший спортклуб для людей з серйозними фізичними проблемами. Тих, хто був позбавлений можливості не тільки виступати разом зі здоровими конкурентами, а й навіть тренуватися.
2
Членами клубу в столиці Німеччини стали не всі спортсмени-інваліди, а тільки глухі. За участю атлетів, що мали хвороби слуху, з 10 по 17 серпня 1924 року в Парижі пройшли і перші змагання, названі організаторами «Олімпійськими іграми для глухих».
3
У французькому турнірі виступали спортсмени з дев`яти країн Європи. Медалі в велоспорті, легкій атлетиці, плаванні, кульовій стрільбі та футболі розіграли представники Бельгії, Великобританії, Угорщини, Італії, Нідерландів, Польщі, Румунії, Франції та Чехословаччини.
4
В один з змагальних днів, 16 серпня, в Парижі був створений і спортивний комітет глухих. Пізніше до нього увійшли представники ще кількох країн. У тому числі і єдиний представник соціалістичного блоку - Югославія.
5
Ігри сучасних паралімпійців проходять по багатьом звичним для уболівальників видів спорту, але з урахуванням фізичних недуг їх учасників. Зокрема, на зимових Паралімпіадах проводяться турніри з біатлону, лижних гонок, гірськолижного спорту, керлінгу на візках і следж-хокею (на спеціальних санчатах з участю гравців без ніг).
6
«Літні» паралімпійці змагаються в сидячому баскетболі, волейболі та тенісі, а також в різних дисциплінах легкої атлетики, пауерліфтингу, вітрильному спорті, плаванні, кульовій стрільбі та інших видах. Категорії учасників формуються Міжнародним паралімпійських комітетом.
7
Особливих обмежень при допуску на змагання не існує. У різних групах, в залежності від виду захворювання, виступають спортсмени, позбавлені кінцівок, з ушкодженнями спинномозкового апарату, що мають проблеми із зором і слухом. До слова, є серед паралімпійців і професіонали.
8
Наприклад, знаменитий південноафриканський легкоатлет Оскар Пісторіус, який не має своїх ніг і відмінно бігає на протезах, зумів навіть стати учасником класичної Олімпіади в Лондоні. А чотириразовий паралімпійський чемпіон росіянин Олексій Ашапатов свого часу грав у волейбольній суперлізі.
9
Блага ідея долучити до спорту людей з травмами опорно-рухового апарату вперше прийшла в голову англійському лікарю Людвігу Гуттманн в 1944-му. У роки Другої світової війни він працював в Центрі реабілітації таких хворих в Сток-Мандевилі, де лікувалися пілоти британських ВПС.
10
Через чотири роки з ініціативи доктора Людвіга Гуттмана тут же пройшли перші Сток-Мандевильської гри. Їх учасниками в змаганнях зі стрільби з лука стали 16 військовослужбовців. Починаючи з 1952 року, турнір в Англії став традиційним.
11
Незабаром він привернув увагу керівників МОК, Міжнародного олімпійського комітету. У 56-му МОК навіть нагородив оргкомітет Ігор в Сток-Мандевилі спеціальним кубком за «втілення в життя олімпійських ідеалів». Остаточне зближення ентузіастів паралімпійського спорту з Міжнародним олімпійським комітетом відбулося в 1960 році.
12
Після завершення в Римі літніх Ігор тут же відбулися змагання за участю 400 спортсменів-інвалідів з 23 країн світу. Цей турнір і був визнаний МОК першою цієї літньої Паралімпіадою. Аналогічний зимовий турнір №1 пройшов в 76-м в Інсбруку.
13
Одним з важливих відмінностей двох олімпійських турнірів в столиці Італії було те, що в другому з них не брали участь представники СРСР. Адже офіційно інвалідів, а тим більше таких спортсменів, в радянській країні не існувало, займатися їм було ніде.
14
Справжній же прорив стався тільки на початку 1980 років. Створений в 82-м Міжнародний координаційний комітет Всесвітньої організації спорту інвалідів десять років очолював паралімпійців усього світу.
15
З Ігор в Калгарі і Сеулі 1988 року Паралімпіади в обов`язковому порядку проводяться в містах та на стадіонах, де тільки що завершилися зимові і літні Олімпійські ігри. Через чотири роки одним з їх організаторів став Міжнародний паралімпійський комітет.
16
До речі, за правилами, Паралімпіада повинна іменуватися «Паралімпіада». Але цьому противилися функціонери з МОК. На думку спортивних чиновників, буква «О» в назві порушує ексклюзивні права комітету на бренди «Олімпіада» і «Олімпійський».
17
Російські спортсмени виступають на Паралімпіадах з 1996 року. Видатними для вітчизняних спортсменів стали Ігри 2014 року в Сочі. Наша збірна завоювала на них 80 медалей, в тому числі 30 золотих, ставши першою в неофіційному командному заліку.
18
А найкращим результатом на літніх Паралімпіадах виявилося друге місце, зайняте в Лондоні-2012. На рахунку росіян в столиці Англії виявилося 102 нагороди, включаючи 36 найвищого ґатунку. Випередила нашу команду тільки збірна Китаю.
Статті за темою "Які спортсмени беруть участь в паралімпійських іграх"
Оцініть, будь ласка статтю
Ще статті розділу