У Росії в основному використовуються УЗО для монтажу в електрощиті на DIN-рейку, вбудовані УЗО широкого поширення не отримали.
Принцип дії
Пристрій захисного відключення вдає із себе: феромагнітний сердечник з 3-тя обмотками. Через першу обмотку протікає струм віддають споживачам, через другу йде зворотний струм. При нормальному стані значення випливає струму, має дорівнювати значенню струму втікає, наведені цими струмами магнітні поля компенсують один одного, і сумарний потік дорівнює нулю. Якщо ж сума проходять струмів перевищує допустиме значення, магнітний потік починає впливати на третю керуючу обмотку, утворюючи в ній наведену електрорушійну силу, яка впливає на реле розмикаються ланцюга. Сучасні УЗО крім сердечника і обмоток містять в собі і інші електронні компоненти, але описаний принцип дії є основою функціонування пристроїв захисного відключення.
Основні види УЗО
УЗО бувають однофазними і трифазними, залежними від напруги харчування - електронними та незалежними від нього - електромеханічними. Крім того пристрою захисного відключення поділяються на 5 типів за умовами функціонування.
З 1980-х років, в США, більшість побутових УЗО стали вбудовувати в розетки.
Тип АС. УЗО реагує на змінний синусоїдальний диференціальний струм, який може зростати повільно або з`являтися раптово.
Тип А. Пристрій захисного відключення реагує на змінний і постійний пульсуючий диференційний струм, які також можуть з`являтися раптово або повільно зростати.
Тип В. Пристрій реагує на змінний, постійний і випрямлений диференційний струм.
Тип S і G. УЗО має витримку за часом відключення.