Рейтинг екологічно чистих міст Росії
Міністерство природних ресурсів і екології Російської Федерації за указом президента з 2011 року щорічно представляє екологічний рейтинг великих міст Російської Федерації. Вважається, що відкритість цього рейтингу для населення дозволяє жителям країни стежити за діяльністю органів місцевого самоврядування та мерів міст і, тим самим, контролювати виконання ними зобов`язань.
Грунтується рейтинг на кількох показниках, які враховуються при оцінці екологічної обстановки і в інших розвинених країнах: повітряне середовище, транспорт, енергоспоживання, водоспоживання і якість води, використання територій, поводження з відходами та управління впливом на навколишнє середовище.
Рейтинг за 2012 рік
Останній рейтинг за 2012 рік був представлений 6 вересня 2013 року і містить наступні дані:
- Перші місця в загальному рейтингу зайняли: Курськ, Москва, Саранськ, Калуга, Іжевськ і Санкт-Петербург.
- За критерієм «повітряне середовище» на перших рядках Махачкала, Вологда, Тамбов, Пенза, Санкт-Петербург і Тула.
- За критерієм «водоспоживання і якість води» рейтинг очолили: Анадир, Орел, Курськ, Улан-Уде, Нарьян-Мар, Москва.
- За критерієм «поводження з відходами» перші місця зайняли: Ярославль, Перм, Великий Новгород, Іжевськ, Мурманськ, Чебоксари.
- За критерієм «використання територій» на вершині рейтингу опинилися: Владикавказ, Владивосток, Білгород, Абакан, Іваново, Ярославль.
- За критерієм «транспорт» рейтинг очолили: Великий Новгород, Кемерово, Москва, Курськ, Іваново, Волгоград.
- За критерієм «енергоспоживання» найкращими виявилися: Іжевськ, Архангельськ, Москва, Магас, Тюмень, Тамбов.
- За критерієм «управління впливом на навколишнє середовище» перші місця зайняли Саранськ, Нарьян-Мар, Тольятті, Чита, Грозний, Абакан.
Деякі міста виявилися в аутсайдерах за результатами рейтингу по необ`єктивним причин. Деякі міста не змогли надати необхідних статистичних даних або не надали повної інформації за деякими показниками в сфері охорони навколишнього середовища. В майбутньому планується щорічно проводити необхідні дослідження для складання рейтингу, щоб була можливість порівняти не тільки динаміку розвитку певних міст у сфері екології, а й порівняти показники з даними про великі міста в інших країнах.
