Історія Шенгенської угоди
Після другої світової війни країни Європи усвідомлювали, наскільки важливим буде створення Європейського економічного союзу, який дозволить економіці кожної з країн-учасниць розвиватися без різних перешкод. З цією метою було засновано Європейське економічне співтовариство, головною метою якого було названо загальний ринок збуту товарів і послуг. Створення суспільства мало на увазі, що з часом будуть реалізовані всі кроки по встановленню так званих чотирьох свобод переміщення: товарів, послуг, капіталів і людей.
З цією метою було здійснено різні економічні заходи, найзначнішою з яких можна назвати установу Митного союзу в 1958 році, але переміщення людей залишалося утрудненим ще довгий час. Візи громадянам європейських держав були не потрібні, але наявність паспортного контролю змушувало людей робити закордонні паспорти і втрачати час при проходженні кордонів.
Так тривало до 14 червня 1985 року, саме в цей день було підписано Шенгенську угоду. Подія відбулася на кораблі під назвою «Принцеса Марі-Астрід» в тому місці, де сходилися кордони Франції, Німеччини (тоді ФРН) і Люксембургу. Підписали його представники п`яти країн: Бельгія, Франція, Нідерланди, Люксембург і ФРН. Саме вони і стали першими учасниками Шенгенської угоди. Сам документ отримав таку назву, тому що найближча село до місця плавання судна називалася Шенген.
Спочатку Шенгенську угоду передбачало, що паспортний контроль буде замінений наглядом за перетинають кордон автомобілями, для чого вони були зобов`язані знижувати швидкість, переїжджаючи блокпости. Незважаючи на підписання, угода ще довго не застосовувалося.
Застосування Шенгенської угоди
Поштовх до остаточного усунення кордонів дало освіту Євросоюзу, всі громадяни якого отримали право на вільне переміщення усередині входять до нього країн. Постало питання про те, щоб взагалі прибрати внутрішні кордони в ЄС. Конвенція про застосування Шенгенської угоди було підписано лише в 1990 році. Саме тоді було прийнято рішення про повне скасування постійного контролю на кордонах, хоча вибірковий досі допустимо. Тоді ж було вирішено ввести Шенгенські візи, так як повинно було виникнути єдине візове простір.
Щоб привести це рішення в дію, знадобилося ще 5 років. Шенгенська угода запрацювала лише 26 березня 1995, за цей час його встигли підписати Іспанія і Португалія.
Заміна Шенгенської угоди законодавством ЄС
Першого травня 1999 року Шенгенську угоду було переглянуто і замінена Шенгенським законодавством ЄС. Вступив в силу так званий Амстердамський договір, в який були внесені деякі зміни. Згідно з цією угодою, виконання Шенгенської угоди було включено до законодавства ЄС, тому саме Шенгенська угода тепер заміщається їм.
Всі нові країни-учасниці ЄС вже не підписують Шенгенська угода, але вони зобов`язуються дотримуватися законодавства ЄС, до якого входять і Шенгенські правила.
