Мінуси заочної форми навчання
Заочна освіта, отримане в будь-якому без виключення навчальному закладі, завжди більш низької якості, ніж очне. Пов`язано це з тим, що навчальні дисципліни необхідно освоювати і засвоювати самостійно, якщо щось незрозуміло, то звернутися не до кого, розбиратися потрібно відразу і на місці. Це складніше, ніж засвоїти матеріал після прослуховування лекції.
Багато лікарів мають недостатню кваліфікацію, коли вже тут заочне навчання?
Якщо брати медицину, то яким чином студент повинен дізнаватися про будову людини? За зображенні не вийде, так як працювати йому доведеться з живими людьми, а не з малюнками або фотографіями. За фото ставлять діагнози і проводять лікування лише екстрасенси. І ніякої пацієнт до лікаря після заочного навчання на прийом не прийде.
Перед тим як стати лікарем з самостійною практикою, студент працює в морзі, де вчиться розпізнавати, що, де і як у людини розташоване. При заочному навчанні це неможливо. Під час навчання майбутнім лікарям необхідно постійно стажуватися в лікарнях під наглядом кваліфікованих діючих лікарів, інакше вони не зможуть відрізнити одне захворювання від іншого.
Які варіанти пропонує сучасна система вищої медичної освіти
Все, що можна зробити для послаблення, вже зроблено. На деякі спеціальності поширюється форма очно-заочного навчання, а й то на перші два-три курси. Після успішного їх закінчення необхідно переходити повністю на очне навчання. І пільга ця надається лише тим студентам, які надійшли до медичного вузу після профільного коледжу, тобто знання у них вже є. На перші загальноосвітні курси їм надається можливість поєднувати роботу і навчання.
Якщо є можливість, але мало знань, багато хто вступає на комерційне відділення.
Але коли настає пора спеціалізації, а з переходом на четвертий курс кожен студент повинен вибрати спеціальність, за якою далі буде навчатися, він повинен вже бути постійно присутніми на заняттях, щоб освоїти необхідний теоретичний матеріал і набути професійних навичок. Головне в медичній освіті - практика. І при заочному навчанні її немає. Тому лікарів вчать тільки очно, на практично щоденних прикладах в клініках і лікарнях.
