Найскладніше для абітурієнта - це, мабуть, визначитися, в який ВНЗ і головне - на яку спеціальність він все-таки хоче вступати. Тут потрібно враховувати і престижність університету, і затребуваність майбутньої професії, і особисті здібності в тій чи іншій області. Походіть до ВНЗ на дні відкритих дверей, зайдіть на їх сайти, щоб зняти зайві запитання.




Якщо з навчальним закладом ви визначилися, саме час зайнятися підготовкою до вступних іспитів. Дізнайтеся, які предмети увійдуть до екзаменаційної програми. Чесно відповідайте собі, чи впевнені ви на 100%, що зможете з легкістю здати ту чи іншу дисципліну. Якщо ж ні, тоді записуйтеся на курси, бажано в тому ж ВУЗі, куди ви плануєте вступати. Поставтеся до них серйозно. Вивчайте все, що там дають. І постарайтеся «потоваришувати» з викладачами - цілком можливо, що саме вони будуть приймати у вас іспит. Загалом, ведіть себе як зразковий учень.




Іспити можуть здатися вам найважчим етапом «Епохи Надходження». Частково це так. Але вам не варто турбуватися, якщо ви впевнені в своїх знаннях. Не ризикуйте з шпаргалками. У цьому плані університетські викладачі ще більш досвідчені, ніж шкільні вчителі. Ведіть себе спокійно і врівноважено. Побільше впевненості в голосі, і можна додати ще трошки (трошки!) Почуття гумору, відповідаючи.




Після того, як іспити пройдені, чекайте результатів. Якщо вам не вистачило трохи балів до надходження, не впадайте у відчай. Зазвичай бувають факультети, де з вашим кількістю балів абітурієнтів приймають на навчання. Уже через рік або два ви зможете перевестися на свою спеціальність, так як на перших курсах багато студентів відсіваються, звільняючи вакантні місця. Але якщо за балами ви пройшли, тоді вас можна привітати зі званням «студента».