Девіантна поведінка характеризується дуже розлого - відмінне від загальноприйнятих норм. Однак причин виникнення такої поведінки дуже багато, як, власне, і форм його прояву. Треба розуміти, що далеко не завжди вчинки людини, що разюче відрізняються від соціальних стереотипів, становлять загрозу самій особистості і навколишнього її суспільству. Але підлітків з девіантною поведінкою якраз і відрізняє деструктивність навіть по відношенню до себе.
Девіантною і розумово відсталий - це не одне і те ж
Навіть представники медицини, психології та педагогіки по-різному трактують прояви девіантної поведінки, що вже говорити про людей, які далекі від наукової термінології. Тому коли батькам адміністрація загальноосвітньої школи пропонує переклад в спеціальну школу для дітей з девіантною поведінкою, ті часто впадають в паніку. Свідомість моментально малює страшні образи закритої школи-колонії за колючим дротом або школи-інтернату для дітей з розумовими відхиленнями. Однак девіантна поведінка може бути властиво навіть вельми обдарованій дитині, який доставляє багато клопоту вчителям і батькам своєї гіперактивністю.
Старшому поколінню набагато зрозуміліше термін «важкий» підліток, але в ході реформування системи освіти це поняття втратило свою актуальність і знаходиться під негласною забороною. Тепер є діти, що потрапили у важку життєву ситуацію або «група соціального ризику». Але легше педагогам від цього не стало. Насправді переклад із загальноосвітньої школи в спеціальну - це рідкісний випадок, бо кількість таких дітей збільшується з кожним роком. Якщо дитина з цілком благополучної сім`ї, але зі слабким характером раптом піддався поганому впливу, то батьки часто усвідомлюють цей факт і намагаються спільно зі школою виправити ситуацію. Але ось що робити з сім`ями, де девіантна поведінка - норма для всіх її домочадців?
Чим відрізняється школа для дітей з девіантною поведінкою
Треба сказати, що навчальні заклади для девіантних дітей є різні. У спеціальну установу закритого типу, де створюються умови тимчасової ізоляції під цілодобовим наглядом режимної служби, потрапляють тільки підлітки, які вчинили кримінальне правопорушення. У більшості ж випадків діти з девіантною поведінкою навчаються в відкритих школах. Ось тільки умови навчання разюче відрізняються від звичайної загальноосвітньої школи.
Перша відмінна риса - це наповнюваність класів (5-10 учнів). Друга - кількість працівників установи, що припадає на одного учня такої школи. 40-45 педагогів і супроводжуючого персоналу у вигляді вихователів і психологів направляють свій чуйний погляд на 70 вихованців. І це не примха, а реальна необхідність. Адже дітей там не карають за і не просто вчать, але ще і лікують. Лікують не тільки фізичні рани, а що набагато складніше - рани душевні.
А ще таким дітям прищеплюють навички, які давно очевидні для дітей із загальноосвітньої школи і при спільному навчанні у «інших» це в кращому випадку викличе насмішки. Трапляється, що діти, котрі вступили в спеціальну школу, не мають поняття навіть про супі і каші і про те, як це їдять.
Чим викликана ідея з`єднання
Так, зміст такої установи коштує чималих фінансових коштів і, можливо, воно не рентабельно в пору активної модернізації російської освіти, коли фінансування на кожну школу закладається з урахуванням кількості учнів. Напевно саме міркуваннями економії викликано бурхливе обговорення планованого поки тільки в столиці злиття шкіл для дітей з девіантною поведінкою із загальноосвітніми. Проте варто задуматися, чим обернеться таке нововведення для дітей складної долі і педагогів, які в разі закриття цих шкіл потраплять під скорочення.
Спеціальна школа - це, перш за все, школа повного дня. Але практики зазначають, що такі діти потребують безрозмірного дня. Причому відмічено, що при великому скупченні людей, у дітей з девіантною поведінкою частіше бувають рецидиви, які характеризуються агресивними випадами в бік оточуючих. Чиновники обіцяють, що доля кожного девіантної дитини буде вирішуватися індивідуально. Кого-то можна помістити в звичайний клас, з інших формуватимуть окремі класи.
Однак зруйнувати систему, яка створювалася десятиліттями, завжди легше, ніж створити нову. Причому гарантій, що вона буде досконалішою, немає. Кількість дітей у спеціальних школах в останні роки не зменшувалася. Навпаки, крім наявних на початок навчального року 80 учнів, в середньому протягом року за напрямками зазвичай надходить ще чоловік 20. Навіть у важкі 90-ті нікому не спало на думку таке «девіантна» рішення - заощадити на об`єднанні і укрупнення шкіл, тим більше шляхом злиття з особливою.
