Традиційно класне керівництво пов`язувалося з організацією виховної роботи з дітьми. У дореволюційній Росії в навчальних закладах існували педагогічні посади, які припускали здійснення нагляду за дітьми і їх вихованням. Вже з часів Петра I у військових навчальних закладах стали вводити посади офіцерів-вихователів.

У другій половині XIX століття в гімназіях і училищах існували посади наставників і класних дам. В їх обов`язки входило спостереження за учнями не тільки в навчальних закладах, а й у громадських місцях.

У радянський період в двадцяті роки дані посади були скасовані. Однак з 1933 року в радянську школу знову вводиться посада класного керівника. З 1989 року висувається проект звільненого класного керівника, автором якого є О.С. Газман. Його основна ідея полягала у звільненні педагога від навчального навантаження, щоб направити всю його діяльність на індивідуальне виховання учнів.

У сучасній Росії існують різні типи класного керівництва: учитель-предметник (з додатковим класним керівництвом), класний вихователь (звільнений від навчального навантаження), класний куратор (мінімальна навчальне навантаження, максимально активна індивідуальна робота з учнями).

Головною метою роботи сучасних класних керівників є створення умов для самореалізації та саморозвитку особистості учня.