Початок проведення військової реформи
У другій половині XIX століття, на яку припали роки правління Олександра II, складалися відносно стійкі військові коаліції, що посилювало загрозу настання війни і викликало швидке нарощування військового потенціалу найбільших держав. У російській армії ж відзначалися випадки жорсткого порушення і занепад військової дисципліни, спостерігалися революційні настрої. Це стало передумовою до початку проведення військової реформи.
В першу чергу були остаточно скасовані військові поселення, що виникли ще за часів правління імператора Олександр I на початку XIX століття. З 1862 року поступово почала розгортатися реформа місцевого військового управління, яка полягала у створенні військових округів. Виникла нова система управління, виключала надмірну централізацію і дозволяла швидко розгорнути армію в разі настання війни. В цей же час були реорганізовані Військове міністерство і Головний штаб.
Військово-судова реформа і Статут про військову повинність
1865 ознаменував собою початок військово-судової реформи, яка передбачала принципи змагальності та гласності військового суду, відмова від системи тілесних покарань. Були засновані три судових інстанції: військово-окружний, полковий і головний військовий суди, дублювали основні складові загальної російської судової системи.
У 60-х роках почалася активна підготовка офіцерського корпусу. До початку десятиліття більше половини офіцерів були повністю безграмотними, їх дисципліна сильно «кульгала». Було вирішено розпочати поліпшення підготовки і навчання офіцерів, а також зробити можливим отримання офіцерських чинів не тільки для унтер-офіцерів і дворян, а й представників інших станів. Для цього були засновані юнкерські і військові училища, які передбачають нетривалий термін навчання протягом 2 років. Приймалися в них особи, які закінчили середні навчальні заклади.
У 1874 році був прийнятий Статут про військову повинність. Відповідно до нього, на службу в армії призивалися всі чоловіки, які досягли 21-річного віку. Встановлювався шестирічний термін дійсної служби, а також дев`ятирічна перебування в запасі. Існували й численні пільги. Наприклад, дійсній службі не підлягали єдиний годувальник в сім`ї, єдиний син батьків, різні національні меншини та ін. Завдяки проведеним реформування держава отримала оновлену армію, яка склала значні резерви на випадок настання війни. При цьому російське військо стало більш сучасним за структурою, утворення і озброєння.
