Міжнародна космічна станція функціонує з 20 листопада 1998 року, коли був виведений на орбіту російський базовий модуль «Зоря». Протягом ще двох років були запущені і пристиковані американський модуль «Юніті» і російський «Зірка». Другого листопада 2000 року станцію відправився перший екіпаж, з цього дня вона працює в пілотованому режимі.

Як відправляють космонавтів на космічну станцію

Інструкція

До липня 2011 року космонавтів і астронавтів на МКС доставляли як на російських кораблях «Союз», так і на американських шатлах. Але після закриття програми Space Shuttle єдиним засобом доставки екіпажу на Міжнародну космічну станцію залишилися російські «Союзи». США відмовилися від державної програми пілотованих польотів, зробивши ставку на приватні компанії. Двадцять п`ятого травня 2012 року проти МКС був успішно пристикований перший приватний корабель Dragon SpaceX, який доставив необхідні для функціонування станції вантажі. Передбачається, що в майбутньому на модифікації цього корабля на міжнародну космічну станцію будуть доставляти і астронавтів.

Підготовка екіпажу починається задовго до польоту в Центрі підготовки космонавтів імені Юрія Гагаріна. Одночасно готують і дублюючий екіпаж на той випадок, якщо основний склад експедиції з тих чи інших причин не зможе відправитися на МКС. З особливостями підготовки ви можете познайомитися на офіційному сайті ЦПК.

Під час створення ракети-носія і космічного корабля вже відомо, для якого екіпажа вони призначені і коли відбудеться старт. Космонавти мають можливість заздалегідь познайомитися зі своїм кораблем, провести необхідні тренування. Розібрану ракету-носій доставляють на космодром Байконур, де в монтажно-випробувальному корпусі проводиться її збірка і тестування систем. Після проведення всіх перевірок починається безпосередня підготовка до запуску.

Ракета-носій з кораблем вивозиться на стартовий майданчик за два дні до старту. Проводиться остаточна перевірка всіх систем, заправка баків пальним і окислювачем. Екіпаж займає свої місця, перевіряє роботу бортовий техніки. Щоб точно вивести корабель до МКС, ракета повинна стартувати в строго вивірене час. Через дев`ять хвилин після старту корабель виходить на опорну орбіту, потім проводиться корекція для переходу на орбіту МКС. Для економії палива шлях до станції займає близько двох діб.

Стиковка з МКС, як правило, проходить в автоматичному режимі, при цьому екіпаж корабля в разі збою електроніки може причалити до станції в ручному режимі. Після торкання спеціальні механізми стягують корабель і станцію, якийсь час перевіряється герметичність стикувального вузла. І тільки після цього відкриваються люки, новий екіпаж переходить на станцію.

Рада 2: Як стати космонавтом

У дитинстві мало не кожна дитина мріє стати космонавтом. Згодом цю мрію замінюють інші, більш приземлені.

Багато хто мріє вже не про космос, а про депутатському кріслі або директорської посади. Але в глибині душі все ще живе старе дитяче бажання полетіти до зірок, і розставання з ним, перш за все, пов`язано з тим, що кожен знає, що потрапити в космос у нього просто не вийде - аж надто це важко! Адже на орбіті за всю історію побувало всього-на-всього 532 людини. Втім, стати 533-їм, звичайно, дуже важко, але все-таки можливо. Адже космонавти - це навіть не найрідкісніша професія. Наприклад, американських президентів було значно менше - всього 44.

Так що ж потрібно для того, щоб стати космонавтом? Щоб отримати це почесне звання, потрібно дотримати дві категорії вимог, перша з яких пов`язана з фізичної та психологічної підготовкою, а друга - виключно кар`єрна.

Отже, перш за все, для польотів в космос потрібна бездоганна фізична форма. Її доведеться перевіряти і підтверджувати в найсуворіших умовах, виконуючи найскладніші завдання. Але і цього мало! Космонавт повинен почати підготовку в віці строго від 27 до 30 років. Настільки ж важливим є зростання і вага майбутнього підкорювача космосу. Тут перевага буде у тих, чий зріст не перевищує 175 сантиметрів, а вага становить 75 кілограм. Логіка таких параметрів досить проста: космічні кораблі і космічні станції не відрізняються значним розміром, в космосі потрібно строго економити вільний простір. Так що огрядним людям в невагомості, на жаль, робити поки нічого. Психологічно майбутній космонавт також повинен бути абсолютно здоровий. Ніяких психічних відхилень бути просто не повинно - приховані фобії і слабкості знаходять за допомогою спеціальних тестів. Так, наприклад, в ході однієї з перевірок кандидата в космонавти залишають на цілих п`ять днів абсолютно одного в закритому просторі - при цьому випробовуваний повинен весь час спати. Однак і це ще не все. Людина, що бажає йти стопами Гагаріна, повинен володіти цілим рядом необхідних для кожного космонавта властивостей: він повинен бути готовий взяти на себе відповідальність, володіти сильними лідерськими якостями, вміти швидко пристосовуватися до нових умов і уживатися в будь-якому колективі. Крім того, в невагомості необхідні сильні переконання, і вкрай бажана здатність до самоаналізу, так як кабінети психологів на орбітальних станціях, зрозуміло, відсутні.

Що ж стосується кар`єрних вимог, то кандидат в космонавти повинен служити у військово-повітряних військах, бути льотчиком військової авіації і мати як мінімум 350 годин нальоту і, щонайменше, 160 стрибків з парашутом. І, природно, репутація космонавта повинна бути бездоганна! Ніяких судимостей, ніяких нарікань в особовій справі. Бажано (але не обов`язково), щоб кандидат на політ в космос вже був одружений, а ось зайва любвеобильность в стосунках з протилежною статтю цілком може стати приводом для виключення зі списку претендентів.

Втім, якщо боїтеся, що не зумієте пройти найжорсткіший конкурс в світі, або за якимось параметром вже не зможете потрапити на орбіту через «парадні двері», то завжди потрібно пам`ятати про цілком легальний «чорний хід». У космос летять не тільки космонавти, а й космічні туристи! Ось тільки, щоб стати космічним туристом, вам знадобиться не тільки міцне здоров`я, але і така дрібниця, як 25 мільйонів доларів.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!