Анархісти з Апеннін
Всесвітню популярність американські анархісти, 30-річний фабричний робітник Нікола Сакко і 33-річний торговець рибою Бартоломео Ванцетті, придбали в 1921 році. Причому проти своєї волі і бажання стати знаменитими. 31 травня 1921 року в суді американського міста Плімут розпочався розгляд кримінальної справи за обвинуваченням цих італійських емігрантів у вбивстві в містечку Саут-Брейнтрі касира взуттєвої фабрики, що віз 15776 доларів, і двох охоронців.
14 липня того ж року присяжні в північноамериканському штаті Массачусетс і суддя Уебстер Тейер не просто погодилися з висунутими прокурором Фердинандом Кацманом звинуваченням проти Миколи Сакко і Бартоломео Ванцетті. Вони ще й підтримали його прагнення відправити підсудних на електричний стілець. В очікуванні виконання вироку Сакко і Ванцетті провели у в`язниці Чарльстоун шість років, аж до став для них останнім пізнього вечора 22 серпня 1927 року.
Розглядають справу не взяли до уваги, що проти обвинувачених не знайшлося жодної доведеною докази, крім виявленого у них пістолета і патронів. Зате вони повірили свідкам, регулярно плутаються у свідченнях і суперечили самим собі. У той же час всі неспростовні докази невинності італійців, особливо Ванцетті, відкидалися виключно на тій підставі, що їх висували інші вихідці з Апеннінського півострова.
Присяжних і Тейер в їх наполегливому прагненні звинуватити у вбивстві саме підсудних не зупинив навіть факт визнання заарештованого через чотири роки гангстера Челестино Мадероса в скоєнні ним цього злочину. Як і в тому, що ні Миколи, ні Бартоломео під час нальоту на машину касира з ним не було. До слова, згодом Мадероса не тільки засудили до смертної кари, але й убили в ту ж ніч, що й італійців. Стратили за вчинення злочину, єдиними обвинуваченими в якому були підвернулися слідству під руку Сакко і Ванцетті.
Зате на суд дуже вплинула майже злочинна, на його думку, приналежність Миколи Сакко і Бартоломео Ванцетті до анархістів і їх активну участь в американському страйковому русі. Тобто процес виявився не стільки кримінальних, скільки політичним. Як і пішов жорстокий вирок, який став своєрідним сигналом для розгрому в країні всіх лівих організацій та примусової висилки із США тисяч іммігрантів. В першу чергу вихідців з Італії.
світовий резонанс
Очевидна політична і антиіталійську підгрунтя судового процесу, укупі з цим беззаконням у вигляді практично повної відсутності доказової бази і права обвинувачених на захист, викликали обурення в усьому світі. Весь період перебування Сакко і Ванцетті в камері смертників перегляду несправедливого вироку домагалися сотні тисячі людей, що живуть не тільки в США, але і по іншу сторону океану-в Європі.
У числі учасників протесту проти свавілля виявився, зокрема, Альберт Ейнштейн, який заявив про те, що ця трагедія стане незагоєною раною на совісті всього людства, а також Папа Римський. У Йоганнесбурзі, Мехіко, Осло, Монтевідео, Копенгагені, Нью-Йорку пройшли масові демонстрації протесту. У Бостоні, Лондоні і Берліні вони переросли навіть у зіткнення з поліцією. А в Парижі, де профспілки провели добовий страйк, обурені городяни ледь не увірвалися в посольство США.
У самій Америці за два тижні до страти трапилася навіть невдала спроба захоплення в`язниці, в якій містилися засуджені. Був створений і комітет на захист Сакко і Ванцетті, що зібрав 400 тисяч доларів на оплату адвокатів. На жаль, численні обгрунтовані аргументи захисників, суддя і присяжні навіть не захотіли слухати. Про те, що Нікола Сакко і Бартоломео Ванцетті не вчинили жодного злочину, в США офіційно прозвучало тільки через 50 років. Таку заяву після кількох експертиз та ретельного вивчення справи кращими юристами країни зробив губернатор штату Массачусетс Майкл Дукакис.
Герої Радянського Союзу
Вельми цікавою виявилася реакція на те, що трапилося в СРСР. У країні, політичне керівництво якої ставилося до анархістів і іноземцям досить негативно і де вже починалися репресії проти власних громадян, раптом загорілися до двох засуджених американським пролетарям сильної любов`ю. Більш того, навіть вирішили провести в Москві справжню демонстрацію проти імперіалізму США і коїться в цій країні беззаконня.
Після страти Сакко і Ванцетті в СРСР вийшло кілька газетних публікацій і книг про долю нещасних італійців, відправлених злісної буржуазією на мученицьку смерть. Іменами робочого-взуттьовика і торговця рибою, які не мали до СРСР і комуністичного руху ні найменшого відношення, назвали кілька десятків вулиць і промислових підприємств в Москві, Свердловську, Тюмені, Новосибірську, Іжевську, Маріуполі, Запоріжжі, Дніпропетровську та інших містах країни.
