життя
Бодров Сергій Сергійович народився 27 грудня 1971 року в родині відомого режисера і мистецтвознавця. У дитинстві Сергій не відрізнявся практично нічим від своїх однолітків, хіба що був трохи більш самостійним, ніж його однокласники. Він любив залишатися один і в своїй відокремленості знаходив своє щастя. Сергій навчався в школі з поглибленим вивченням французької мови і збирався поступати у ВДІК.
Однак від надходження на факультет режисури Сергія відрадив батько, пояснивши що кіно - це пристрасть, і якщо її немає, то краще і не починати. Мабуть, таке формулювання влаштувала Сергія, тому як він свідомо відкинув спробу штурмувати ВДІК і відправився на історичний факультет МДУ вивчати історію мистецтв.
Мистецтвом Сергій захопився по-справжньому, закінчив навчання з червоним дипломом, вступив до аспірантури і захистив дисертацію, ставши кандидатом наук. Однак захоплення кіно пересилювало все. У 1995 році він попросився до батька бути присутнім на зйомках картини «Кавказький полонений». Однак, недовго думаючи, Бодров-старший запропонував синові роль другого плану - строковика Вані Жиліна. Сергій впорався із завданням, підсумком чого стали численні нагороди, отримані на різних фестивалях.
До «Кавказького бранця» Сергій Бодров знімався в епізодах в картинах «Я тебе ненавиджу», «СЕР» і «Білий король, червона королева».
Поїздки на фестивалі дали можливість Сергію знайомитися і спілкуватися з різними творчими людьми. Значущою стала зустріч Сергія Бодрова з режисером Олексієм Балабановим, який вважав за краще знімати в своїх картинах непрофесійних акторів. Підсумок зустрічі - участь Сергія у трьох картинах Балабанова: «Брат», «Брат-2» і «Війна».
смерть
Останньою роллю в кіно Сергія Бодрова стала роль Михайла в кінострічці «Ведмежий поцілунок». У липні 2002 року він приступив до зйомок своєї другої картини (після «Сестер») - «Зв`язковий». Картина повинна була розповісти історію двох друзів-романтиків, одного з яких повинен був зіграти Сергій. Він же виступив сценаристом і режисером своєї картини.
«... Я в ньому, як кава в пакетику: три в одному - автор сценарію, режисер і головну роль граю», - говорив Бодров про своє дітище.
Однак історію завершити не вдалося. Були зняті лише кілька епізодів в жіночій колонії, потім знімальна група переїхала в Кармадонській ущелині. Зйомки почалися із запізненням, так як довго не міг прийти транспорт. До вечора робота була закінчена, проте в готель ніхто не повернувся.
На льодовик Колка впала брила льоду, після чого той миттєво накрив всю ущелину своєю масою. У лічені секунди люди, апаратура і машини були поховані під кілометровим шаром снігу.
Пошуки постраждалих тривали аж до лютого 2004 року, однак тіло Сергія не було знайдено. Деякі вчені припускають, що льодовик буде танути приблизно дванадцять років, але навіть через цей час знайти і впізнати тіла буде дуже складно.
У школі, де навчався Сергій Бодров, встановлено меморіальну дошку з його ім`ям.
