На шляху до сцени
Дитинство артиста довелося на повоєнний час, і його мама, Степанида Наумівна, бралася за найважчу роботу, щоб поодинці виростити сина. Олександр Михайлов з дитинства полюбив народні пісні та коломийки саме завдяки матері. На прохання Олександра сім`я переїжджає до Владивостока, де майбутній актор надходить в ремісниче училище, згодом отримує спеціальність слюсаря.
Олександр завжди дуже любив море, і свій трудовий шлях він починає в якості учня моториста риболовецького судна на Тихому океані.
Майбутній актор подорожував по морях два роки: ходив по Охотському, Японському, Берингову морях, побував на Алясці. Цей важкий шлях був хорошою життєвою школою.
Надходження в 1965 році на театральний факультет Далекосхідного педагогічного інституту мистецтв дозволило Олександру Михайлову в 1969 році стати актором Приморського крайового драматичного театру імені Горького, де в якості дебюту він виконав роль Раскольникова в спектаклі «Злочин і кара».
Життєвий шлях: театральна сцена
Десять років актор пропрацював в Саратовському академічному театрі драми. За цей час Олександр Якович виконав цілий ряд масштабних ролей класичного репертуару, наприклад, князь Мишкін у «Ідіоті» Ф.М. Достоєвського, Костянтин в п`єсі С.А. Найдьонова «Діти Ванюшина», Шаманов в постановці «Минулого літа в Чулимске» за п`єсою О. Вампілова.
У театрі імені М. Н. Єрмолової актор також виконував класичні ролі, взявши участь в спектаклях «Три сестри» (А.П. Чехов), «Дядя Ваня» (А.П. Чехов) і т.д. У складі трупи московського Малого театру він виконував ролі Костянтина з «Дітей Ванюшина», Джеймса з п`єси «Довгий день йде в опівночі» (Ю.О`Ніл), Дорна з «Чайки» (А.П. Чехов), Івана Грозного з п`єси «Цар Іван Грозний» (А.К. Толстой).
Життєвий шлях: кіно
Першим досвідом виконання головної ролі в кіно для Михайлова стала участь в зйомках фільму Федора Філіппова «Це сильніше мене» в 1973 році. Актор запам`ятався глядачам по ролі сільського хлопця у фільмі «Приїжджаючи» режисера Валерія Лонського. Олександр Якович заявив про себе як про серйозного драматичного актора виконанням ролі шахіста Альохіна у фільмі «Білий сніг Росії».
У 1981 році Олександр Михайлов був удостоєний премії Ленінського комсомолу, ставши одним з найбільш знімаються акторів кіно кінця 70-х - початку 80-х років.
По-справжньому знаменитим актора зробила роль у фільмі Іскри Бабич «Мужики!». У 1986 році був визнаний глядачами кращим за блискучу гру в картині «Змеелов». Найбільш відомими і популярними фільмами за участю Олександра Михайлова стали «Самотнім надається гуртожиток» (1983) і «Любов і голуби» (1984).
У 1992 році актор проявляє себе в якості режисера, знявши картину під назвою «Не йди». Крім того, з 1990-х років Олександр Якович виступає як виконавець російських народних пісень, романсів, козацьких пісень. Зараз Олександр Михайлов виступає на сцені в антерпрізних спектаклях і веде акторську майстерню у ВДІКу.
