Звукові плати розрізняються не тільки за типом підключення до ПК, а й за технічними характеристиками: розрядність цифро-аналогового перетворювача (ЦАП), число каналів, частота дискретизації сигналу, рівень шуму, число цифрових входів, наявність підсилювача для підключаються навушників і т.д.
Число каналів являє собою звукову схему, яка впливає на якість об`ємного звучання. Існують наступні звукові схеми: 2, 2.1, 4, 4.1, 5.1, 6.1, 7.1. Після точки йде одиниця, яка означає, що один канал призначений для підключення низькочастотної колонки (сабвуфер). Цифра перед точкою вказує на число звичайних колонок. Чим більше колонок можна підключати, тим об`ємніше буде звучання. Наприклад, звукова схема «2» означає, що роз`єм для сабвуфера відсутня, а колонок можна підключити всього дві.
Внутрішні звукові карти
Внутрішні звукові карти підрозділяються на інтегровані і встановлюються в PCI або PCI Express роз`єми на материнській платі. Однак інтегрований звук не відрізняється хорошими акустичними показниками, оскільки на амплітуди-частотні характеристики вбудованих звукових карт впливають електромагнітні перешкоди, що неминуче виникають в результаті роботи інших елементів комп`ютера.
Перешкоди спотворюють звуковий сигнал, в результаті чого з`являються клацання, тріск і шипіння. Це добре помітно при прослуховуванні музики через навушники. Тому меломанам, вимогливим до якості звуку, рекомендується не користуватися інтегрованими звуковими картами.
Зовнішні звукові карти
Зовнішні карти підключаються через роз`єми USB або FireWire. Найчастіше вони застосовуються для ноутбуків і нетбуків. Оскільки можливості звукових карт, вбудованих в портативну комп`ютерну техніку, часто вельми обмежені.
Також зовнішні карти можуть використовуватися на персональних комп`ютерах. Вони зручні в тих випадках, коли в материнській платі комп`ютера немає вільних PCI або PCI Express слотів.
