Як називаються сторони в судовому процесі
У більшості цивільних і господарських справ сторонами у спорі виступають позивач і відповідач. Цивільні позивачі та відповідачі можуть також брати участь і в кримінальному процесі в рамках вимог про відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Позивач і відповідач іменуються як сторони в рамках позовного провадження, тобто тоді, коли існує спір про право. В інших категоріях справ боку можуть називатися по-іншому. Так, в наказному провадженні беруть участь стягувач і боржник. У справах, що виникають з публічних правовідносин і окремого провадження, ініціатором звернення до суду виступає заявник.
Позивачем є особа (юридична або фізична), яка звертається до суду за захистом своїх порушених, оспорюваних або невизнаних прав або інтересів. Також, до позивачів відносяться і ті, в чиїх інтересах поданий позов з боку третіх осіб. У свою чергу, відповідачами вважаються ті, до яких адресовані позовні вимоги.
В рамках однієї суперечки можуть бути як кілька позивачів, так і 2 і більше відповідачів. Це називається процесуальним співучастю. Наприклад, один позивач може пред`явити позов відразу до кількох відповідачів. Аналогічно, кілька позивачів можуть подати спільний позов до єдиного відповідачу.
Які права має позивач
Перед початком судового розгляду, судом роз`яснюються сторонам права і обов`язки. Після чого, суд повинен переконатися в тому, що їх зміст зрозумілий для сторін і не потребує додаткового роз`яснення.
Позивач, як сторона у справі, має цілий ряд процесуальних прав. Так, він може змінити предмет і підстави позову, відмовитися від нього, або ж збільшити або зменшити позовні вимоги. Зміна предмета позову матиме місця тоді, коли істотно змінюється суть позовних вимог. Наприклад, початкові вимоги про стягнення боргу замінюються на передачу майна. Підстави позову змінюються в зв`язку з переглядом доводів, якими спочатку були обґрунтовані позовні вимоги. При цьому, самі вимоги залишаються незмінними.
Позивач може бути ініціатором укладення між сторонами мирової угоди. Під ним розуміється документ, в якому сторони обумовлюють порядок врегулювання взаємних претензій. З моменту затвердження судом мирової угоди, провадження у справі підлягає припиненню.
Також позивач має безліч інших прав. Він може виступати в суді особисто або через свого представника, давати усні або письмові пояснення по суті спору, заявляти клопотання і відводи, надавати докази і брати участь в їх дослідженні. У частині отримання нових доказів, позивач може порушити питання про їх витребування судом. Крім того, позивач має право знайомитися з усіма матеріалами справи і робити з них виписки і копії, в тому числі за допомогою технічних засобів.
Якщо позивач не згоден з прийнятим рішенням, то він в подальшому має право його оскаржити в апеляційному та касаційному порядку, а також домагатися його перегляду іншим, встановленим законодавством, способом.