Як написати рішення суду

Рішення суду повинно бути в письмовій формі. Щоб написати рішення суду, необхідно пам`ятати, що його написання підпорядковується певним стійким вимогам. Воно повинно бути чітким і ясним, без формулювань, які можуть розумітися двояко. Цивільний процесуальний кодекс містить ряд вимог, що застосовуються до судових рішень.

Рішення суду по цивільній справі складається з чотирьох частин - вступної, описової, мотивувальної та резолютивної. Вступна частина містить найменування суду, який ухвалив рішення, дату і місце його прийняття, дані про склад суду, осіб, які брали участь у справі, предмет спору. В описовій частині повинні бути відображені вимоги позивача, заперечення відповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі. Власне, описова частина - це опис самого судового засідання.

Мотивувальна частина передбачає вказівку на ті обставини справи, які були встановлені судом, нормативні акти, які застосовував суд. Тут же наводяться докази, доводи, за якими суд їх відкидає. Якщо суд визнає позов, то в мотивувальній частині досить вказати просто факт визнання позову і його прийняття. У тому випадку, якщо в позові було відмовлено з таких причин, як пропуск термінів (позовної давності або звернення до суду), то ці факти і їх причини відображаються в цій частині судового рішення.

Резолютивна частина судового рішення - це підсумок всього рішення. У ній вказується, чи був позов задоволено або в його задоволенні судом було відмовлено повністю або в частині. Далі вказується термін і порядок оскарження рішення суду. Ця частина також містить вказівку на розподіл судових витрат - яка сторона понесе обов`язок їх сплати.

Слід пам`ятати, що резолютивна частина рішення оголошується відразу після судового засідання. А ось складання мотивованого рішення суду (тобто, що містить всі чотири частини) може бути відкладено, але не більше, ніж на п`ять днів.

Вступна частина рішення складається з: дати оголошення резолютивної частини, дати проголошення рішення вмотивоване вигляді (ця дата не може бути пізніше п`яти робочих днів після оголошення), місце прийняття, номера справи, з якого виноситься судовий акт, назви суду і прізвища судді, а також те, що рішення винесено ім`ям Російської Федерації. Тут же вказують на явку сторін.

Описова частина містить перелік фактичних обставин справи, виклад позиції позивача і відповідача. Тут повинні бути відображені всі вимоги, докази та пояснення позивача, викладені в позовній заяві, протоколі судового засідання. Заперечення відповідача фіксуються у відгуку на позов, в письмових і усних поясненнях. Описова частина починається словами: суд встановив.

У мотивувальній частині суд дає оцінку обставинам, доводам сторін, вказує норми закону, якими керується при прийнятті рішення.

Резолютивна частина містить інформацію про те, що конкретно суд вирішив, тобто: стягнути кошти, зобов`язати вчинити певні дії та ін. За кожну вимогу позивача слід вказати задоволено воно або в ньому відмовлено. Сенс має бути зрозумілим, виключати подвійне тлумачення при виконанні рішення. Також вказується на розподіл судових витрат між сторонами, тобто, з кого і в якому розмірі стягнута держмито та інші витрати.

У висновку - інформація про термін вступу в силу даного акту і порядок його оскарження.