Привчати дитину до акуратності можна починати з раннього віку, хоча всерйоз вимагати цього від малюка молодше 1,5 років не варто. Адже у таких дітей координація рухів розвинена ще не дуже добре, щоб зробити щось акуратно. Та й зрозуміти, де порядок, а де ні, поки складно.

Дво-трирічні діти зазвичай починають відчувати батьків, щоб з`ясувати, як сильно вони можуть порушувати заборони. Часто вони усвідомлено влаштовують безладдя. В такому випадку не варто вступати з дитиною в сперечання, це швидше за все його тільки підбурив. Краще просто показати, що мама засмучена такою поведінкою свого малюка.

Іноді потрібно дозволяти дитині забруднитися в багнюці, в піску, в фарбі, це люблять майже всі діти. Але при цьому пояснити, що якщо йдеш, наприклад, в гості або в дитячий сад, потрібно бути чистим і охайним.

Діти старше трьох років вже здатні після творчого заняття прибрати на місце фарби, ножиці, пластилін, викинути обрізки паперу. Тільки не варто відволікати дитину під час заняття, а обумовити заздалегідь, що його творчість обов`язково має завершитися наведенням порядку.

Однак не можна занадто зациклюватися на порядку і чистоті. Так можна вбити будь-яке прагнення дитини до творчості, його ініціативу. При прагненні до ідеалу в усьому є ризик виростити акуратиста, одержимого чистотою. Таким людям важко перебувати в суспільстві, адже будь-який безлад їх дратує. Отже, потрібно пам`ятати про золоту середину.

Акуратність закладається, перш за все, обстановкою в сім`ї. Діти, наслідуючи дорослим, теж починають прагнути до порядку і чистоті. Вони вчаться чистити зуби, умиватися, мити руки, застеляти своє ліжко, прибирати на місце свої іграшки, одяг, взуття. Завдання дорослих - прищепити дітям нетерпимість до бруду, неакуратність і неохайності.