«Отіпакс» для лікування отиту
Вушні краплі, які застосовують при отиті, поділяють на 3 групи: антибактеріальні засоби ( «Отофа», «Нормакс», «Фугентін», «Ціпромед»), комбіновані засоби, що містять глюкокортикоїди ( «Софрадекс», «Анауран», «Гаразон» , «Полідекса», «Дексон»), монопрепарати, до складу яких входять НПЗЗ ( «отинум», «Отіпакс»).
«Отіпакс» являє собою комбінацію лідокаїну і феназону. Лідокаїн чинить місцеву знеболювальну дію. Феназон є нестероїдних засобом, що надає протизапальний і антисептичний ефект. Комбінація цих компонентів призводить до прискорення настання знеболювання і збільшує час його дії. Використовуваний в якості наповнювача етиловий спирт сприяє додаткової дезінфекції слухового проходу.
Полегшення болю настає вже в перші 2-3 хвилини. Протизапальну дію «отипакс» проявляється вже через 2 доби. Препарат не має ототоксического ефекту, він не має обмежень за віком. «Отіпакс» використовують 3-4 рази на день по 4 кап. в зовнішній слуховий прохід. Допускається закладати в хворе вухо турунди на 2 години. Курс терапії не повинен бути довше 10 днів.
«Отіпакс» є препаратом першої допомоги при отиті, особливо у дітей в ранньому віці, так як дозволяє швидко позбутися від болісної болю. Препарат відноситься до безрецептурних і дозволений до використання навіть у грудних дітей. До недоліків «отипакс» відносять відсутність місцевого антибактеріального становить. Препарат не можна використовувати при перфорації барабанної перетинки.
Особливості використання «Софрадекс» при отиті
До складу «Софрадекс» входять антибіотик і ГКС, тому препарат надає яскраво виражену антибактеріальну, протизапальну і протиалергічну дію. Однак краплі не містять анальгетик, тому не зможуть допомогти позбутися від больових відчуттів. Препарат використовують по 3 кап. 4 рази на день. Тривалість терапії не повинна перевищувати 7 днів.
Застосування «Софрадекс» може викликати побічні дії, які проявляються у вигляді місцевих алергічних реакцій (свербіж, печіння, біль в слуховому проході). Препарат протипоказаний в періоди вагітності та лактації, новонародженим, пацієнтам, що страждають печінковою і нирковою недостатністю. З обережністю його слід використовувати для лікування дітей молодшого віку. Підібрати необхідне лікарський засіб повинен лікуючий лікар, виходячи з показань і тяжкості перебігу хвороби.
