Зимові олімпійські види спорту: хокей
У 1956 році пальму першості у канадців перехопили радянські хокеїсти, які до 1988 року лише двічі поступалися американцям в 1960 і 1980 роках. Естафету збірної СРСР підхопила Росія, перемігши на Олімпійських іграх 1992 у французькому Альбервілі. До теперішнього часу російські хокеїсти повторити того успіху не змогли.
На останніх же іграх 2010 у Ванкувері, поступившись у чвертьфіналі канадцям з розгромним рахунком 3: 7, росіяни показали найгірший результат за більш піввікову історію участі в білих Олімпіадах - шосте місце. До цього радянські і російські збірні незмінно входили до четвірки кращих команд.
Останнє двадцятиріччя, коли рівень провідних команд підрівняти, олімпійські турніри стали ареною безкомпромісної і непередбачуваною боротьби. Двічі за цей період перемагала Канада, стільки ж Швеція і один раз тріумфаторами ставали чеські хокеїсти.
Хокейні олімпійські турніри цікаві ще тим, що на відміну від чемпіонатів світу на період проведення матчів припиняються змагання Національної хокейної ліги, в якій грають лідери всіх провідних збірних, і на Олімпіаду команди з`їжджаються в своїх кращих складах. Як правило, вони влаштовують грандіозне свято хокею.
Починаючи з Олімпійських ігор 1998 року, що відбулися в японському Нагано, стали проводитися жіночі турніри з хокею з шайбою. Перше олімпійське золото в цьому виді програми дісталося американкам, який переміг у фіналі збірну Канади з рахунком 3: 1. Надалі незмінно успіх супроводжував канадським хокеїстки.
