Державна підсумкова атестація в 9 класі загальноосвітньої школи була введена в якості експерименту в 2002 році. Вона представляла собою пакети тестових завдань по всьому курсу здається предмета, мета такого тестування полягала в тому, щоб оцінити обсяг знань, які були сформовані за роки вивчення, а не за попередню атестації чверть. До того ж, перші тести мали не стільки енциклопедичний характер, скільки логічний, тому якщо учень розумів предмет і знав базові закони, то міг виконати навіть той тест, який безпосередньо нібито і не торкався теми дослідження.

Єдиного оціночного критерію по всій країні вироблено не було, з цієї причини в кожному регіоні розробили свою систему оцінки екзаменаційних тестів. Сьогодні ДПА обов`язкове з російської мови та математики, хоча на початковій стадії впровадження під тестову форму здачі потрапили хімія, фізика, іноземні мови, біологія, географія та інші предмети.

Передбачалося, що ДПА стане платформою для підготовки до здачі серйознішого єдиного державного іспиту (ЄДІ), дасть учням розуміння структури та типу завдань, налаштує на правильне сприйняття завдань, навчить правильно заповнювати друкарські бланки завдань. Але, що важливіше, ДПА повинна була зняти психологічну напругу перед єдиним іспитом, адже школярі б розуміли чого очікувати, а це означає, що традиційний емоційний фактор на іспиті - фактор ступору і страху - був би подоланий.

ДПА розцінювалася і як частина вступного випробування при переході на освіту іншому ступені. Так, крім зарахування в 10 клас середньої школи результати, результати ДПА враховуються при вступі до середньо-спеціальні установи: коледжі та професійні училища. Також ДПА розглядається як підготовка до здачі в 11 класі більш серйозної форми атестації - ЄДІ.

Росія прийняла таку форму атестації за зразком західної системи освіти, не врахувавши того факту, що вітчизняна система була іншого гатунку. До таких кардинальних перетворень наша система навчання вважалася кращою в світі.

недоліки атестації

Якщо говорити про офіційну причину введення даної форми атестації, то основною метою, якої домагався Міністерство освіти, була в тому числі і об`єктивність оцінки знання учня. Безумовно, суб`єктивний фактор сприйняття вчителями учня відіграє важливу роль, при традиційній екзаменаційної формі про об`єктивність говорити не доводилося. Але і об`єктивність в ДПА теж в якійсь мірі носить умовний характер, тому що одним з проблемних місць даної тестової методики є складання великої кількості варіантів тесту з однаковою складністю завдань. Це зробити практично неможливо.

Також одним з головних недоліків ДПА вважається відсутність необхідності глибокого занурення учня в досліджуваний матеріал. Державний підсумковий іспит спрямований, перш за все, на те, щоб учень запам`ятав величезну кількість інформації, виникають в яку йому зовсім необов`язково.

Багато експертів небезпідставно стверджують, що користі від іспиту майже немає, так як він демонструє лише вміння дев`ятикласника вгадувати правильну відповідь.

переваги атестації

При великій частці недоліків в ДПА є і позитивна сторона: друга частина іспиту включає творчу складову, яка дає можливість розкрити дійсний характер знань випробуваного. Але, наприклад, в тесті з математики більше половини балів накопичуються саме за тестову частину. Саме їй при підготовці приділяється більше уваги. Школяр, засвоївши закони ДПА, вважає за краще виконати першу частину, так як знає, що за неї можна отримати непогані бали і вже не витрачати зусилля на виконання другої частини.

Щороку до ВНЗ вступають абітурієнти, які звикли виражатися односкладовими пропозиціями і готовими схемами. Вибудувати розгорнуту відповідь для них - завдання практично непосильне. Вчорашні школярі, виходячи з середньоосвітніх установ, навчилися лише засвоювати великий інформаційний потік, зовсім не розбираючись в ньому. Тому з кожним роком зростає число людей, схильних вважати, що ДПА, а тим більше ЄДІ, є неефективними.