Деякі і зовсім відмахуються від домашнього завдання, вважаючи, що головне на уроках займатися, тоді вдома можна і не робити нічого. Тому для початку потрібно розібратися, навіщо взагалі потрібно домашнє завдання. В першу чергу воно потрібно для повторення пройденого в класі на уроці. До того ж домашня робота - самостійна, перевіряє здатність учня планувати власні дії та час. Домашнє завдання призначене і для тренування пам`яті, уважності. Тому тільки робота на уроці не може гарантувати хорошою результативності навчання.
Привчати до щоденного виконання домашньої роботи необхідно з перших років навчання в школі. Це повинно бути обов`язком дитини, виконання якої не повинно залежати від бажання і настрою. При цьому не потрібно забувати про відпочинок і перерви у виконанні домашньої роботи для молодших школярів.
На виконання домашнього завдання у дитини повинен бути виділений певний відрізок часу протягом дня. Не можна відправляти дитину робити уроки тоді, коли батьки вирішать, що дитина занадто довго грає і «пора зайнятися справою». В такому випадку виконання завдання на будинок перетвориться з обов`язки школяра в примха батьків.
З дитиною старшого віку батьки повинні говорити, пояснювати необхідність і сенс домашнього завдання. Тут змусити вже навряд чи вийде. Якщо у старшого школяра є проблеми з домашнім завданням, то це проблема ставлення до навчання в цілому. Тоді необхідно, щоб дитина самостійно сформулював, навіщо йому необхідна освіта. Батькам потрібно обговорити з ним його життєві плани і цілі. Основні правила поведінки батьків щодо дитини: терпіння і послідовність.
