Якщо ваш комп`ютер не обладнано вбудованим інтерфейсу Wi-Fi, то вам доведеться придбати спеціальний Wi-Fi адаптер. Його можна купити в будь-якому комп`ютерному магазині або замовити через інтернет.

Потім необхідно знайти точку доступу в інтернет. Зараз безкоштовний доступ в інтернет є в бібліотеках, кафе, аеропортах, торгових центрах та навчальних закладах. Хоча деякі власники кафе і торгових точок бачать в цьому спосіб додаткового заробітку і роблять доступ в мережу платним. Тому, якщо вас цікавить саме безкоштовний вай-фай, то доведеться шукати відповідну точку доступу. Якщо ви живете в великому місті, список безкоштовних точок вай-фай доступу ви можете знайти в мережі. Можливості дізнатися через інтернет де в вашому місті є безкоштовний доступ до wi-fi, немає? Тоді скористайтеся спеціальним сканером або програмами, встановленими на ноутбук або наладонник для пошуку таких точок. В інтернеті у вільному доступі є маса програм, що дозволяють це зробити. Найбільш відомі з них - WeFi і NetStumbler. Також в якості модему (правда такий інтернет можна назвати високошвидкісним) можна використовувати смартфон - просто підключіть його до ноутбука.

Для встановлення з`єднання з вай-фай необхідно всього лише включити ноутбук і запустити вікно інтернет-браузера. Перед цим натисніть спеціальну кнопку на корпусі ноутбука або на зовнішньому адаптері. Про те, що вбудований Wi-Fi включений свідчитиме повідомлення на екрані. На екрані з`явилося віконце з вимогою ввести ім`я користувача і пароль? Значить доступ до мережі в тому місці, де ви знаходитеся, платний і доведеться дізнатися їх у адміністратора за певну суму, інакше у вас не вийде скористатися вай-фай інтернетом.

Це можна зробити за допомогою мережевого порту Ethernet або за допомогою бездротових технологій wi-fi. Якщо фізичне підключення створено, залишиться тільки встановити вірні програмні установки. Переконайтеся в наявності мережевого підключення, запустивши «Центр управління мережами і загальним доступом». Після підключення, то в розділі підключень буде активна піктограма мережі.

Встановіть вірні настройки підключення в розділі TCP / IP. Якщо у вашій локальній мережі IP-адреси прописуються вручну, вкажіть унікальний адреса для мережевого підключення, потім шлюз і маску підмережі. Якщо адреси роздає маршрутизатор, залиште автоматичне визначення налаштувань. Натисніть на кнопку «Зберегти», якщо виробляли настройки в системі.

Перевірте у властивостях комп`ютера, щоб ноутбук знаходився в тій же робочій групі, що і комп`ютери локальної мережі. Подивіться на карту всієї мережі в «Центрі управління мережами». Спробуйте виконати команду ping на IP-адреса ноутбука з іншого комп`ютера мережі. Переконайтеся, що програми для сканування мережевого трафіку або антивіруси не блокують мережеве з`єднання. Вимкніть брандмауер Windows. Перезавантажте комп`ютер, так як не всі мережеві настройки можуть спрацювати відразу ж.

Якщо команда ping виконалася успішно і в карті мережі ви побачили ноутбук, значить підключення здійснено успішно. Вам залишиться лише виділити папку для обміну даними по мережі і відкрити до неї доступ іншим комп`ютерам. Ви можете використовувати різні папки. Як правило, часто цією папкою служить категорія «Спільні документи» в локальному диску С. Не забувайте про те, що всі дані, які знаходяться в загальних папках, будуть повністю доступні іншим користувачам локальної мережі.