розміри шиферу

Сьогодні існує два типи цього матеріалу: плоский і хвилястий. Для облаштування покрівлі використовують тільки хвилястий шіфер- його розміри дозволяють вибрати найбільш підходящі по довжині, ширині, товщині листи, а можливість легкого різання обумовлює малу кількість відходів. Виготовленням шиферу сьогодні займається безліч підприємств, при цьому не всі з них дотримуються вимог ГОСТу, багато хто дотримується своїх власних технічних умов (ТУ). Тому можна спостерігати відмінності в стандартах. Російський ГОСТ визначає 2 види хвилястого шиферу:
- з висотою хвилі 40 мм і кроком 150 мм (марка 40/150) -
- з висотою хвилі 54 мм і кроком в 200 мм (марка 54/200).

За товщиною профілю листи шиферу класифікуються як уніфіковані, звичайні і посилені. Перший тип відрізняє найменша товщина листа в 5,8 мм при ширині 1,125 м і довжині в 1,75 м. Другий різновид листа має довжину 1,12 м, ширину 0,98 м при товщині 6,5-7 мм. Третій тип шиферу характеризується шириною листа в 1 м, довжиною 2,8 м і товщиною 8 мм. Уніфікований і звичайний профіль шиферу застосовують в житловому будівництві, посилений - в промисловому.

Розміри шиферу залежать і від кількості хвиль: наприклад, семіволновий лист має ширину 0,98 м при кроці хвилі 150 мм, восьмихвильовий - 1,13 м. При перехльостами в 16 см корисна площа листа з 7-ю хвилями складе 1,336 кв. м, з 8-ю - 1,57 кв. м. Рідко, але все ж використовуються в будівництві листи з 5-ю і 6-ю хвилями: при кроці хвилі в 200 мм ширина шестіволнового листа складе 1,125 м. Вузькі листи відрізняються високою морозостійкістю і стійкістю до деформацій на вигин.

Плюси і мінуси шиферу

Основна перевага - відносно висока міцність при малій вартості. Шифер вважається вогнестійким матеріалом, він не нагрівається при сонячній погоді, що не піддається корозії і має високий рівень шумоізоляції. Даний матеріал не проводить електрику і легко замінюється в разі пошкодження.

До серйозних недоліків шиферу відносять наявність в його складі азбесту, шкідливого для людини. З експлуатаційних мінусів відзначається велика вага, що утрудняє монтаж покрівлі, і крихкість матеріалу, що вимагає обережного поводження при транспортуванні. Багато хто вважає недоліком відносно високу адгезію шиферу, який через кілька років може покритися мохом. Однак цього можна не допустити, якщо заздалегідь обробити готову покрівлю ґрунтувальними складами: подібна процедура посилить водовідштовхувальні властивості і продовжить термін служби шиферу.