Форми для плитки роблять з дерев`яних брусків потрібного перетину шляхом скріплення їх металевими куточками. Розмір бруска вибирається таким чином, щоб краї конструкції були трохи вище майбутнього виробу. Дерев`яну поверхню потрібно ретельно обробити рубанком і зачистити шкіркою, щоб видалити всі нерівності і шорсткості. Найпростіший варіант формочки - квадратний, але можна зібрати і шестикутний, якщо трохи постаратися.

Якщо не планується робити тротуарну плитку великого розміру, можна використовувати для цієї мети пластикові контейнери для продуктів, вибираючи ті, які не видають хрускоту при натисканні (вони можуть ламатися). Підійдуть і обрізані картонні пакети з-під молока і соку, і навіть дитячі формочки для гри в пісочниці - доріжка, покладена різноманітними фігурками, буде виглядати оригінально. Перед початком роботи формочки обов`язково потрібно змастити. Для цього беруть моторне масло в кількості 50 грам і розбавляють його 1,5 літра води.

Для змішування бетонного розчину краще застосовувати бетономішалку, так як ручне замішування не завжди забезпечує хорошу однорідність складу. Внутрішні стінки пристрою необхідно добре зволожити перед закладкою компонентів. На 3 відра цементу знадобиться 2 відра води. Після початкового вимішування додають пластифікатор з розрахунку 200 грам на 40 літрів готового розчину, обов`язково розбавивши порошок в 1 літрі води.

Одночасно з пластифікатором вводиться пігментний барвник бетону, який заздалегідь розчиняють в теплій воді і ретельно розмішують. В отриманий цементний розчин вводиться щебінь і пісок, і суміш остаточно вимішує до однорідної маси. Для подальшого процесу знадобиться вибростол, який можна орендувати на час або зробити самостійно, встановивши пружини під кришку звичайного столу і прикріпивши до нижньої частини стільниці електродвигун з прикріпленим до нього ексцентриком.

Готовий бетон розливають в попередньо розкладені на вибростоле формочки. Потім хвилин на 5 включають вібрацію і додають бетонну масу в ті форми, де сталася сильна осаду або утворилися пори поверхні. Освіта білої плівки на поверхні бетону показує, що плитку можна знімати зі столу і укласти в напівтемному приміщенні на 24 години. Після цього її звільняють від форм і витримують протягом декількох днів до початку укладання.

Отже, можна приступати до роботи. Для початку потрібно чітко все розпланувати. Проводять виміри ділянки і наносять їх на план. Після цього займаються розрахунком необхідної кількості плитки для укладання. Також потрібно підрахувати необхідну кількість сировини для заснування. Потім ділянку розмічають за планом. Для розмітки зазвичай застосовуються кілочки і мотузки.

Далі здійснюється виїмка грунту. Для цієї мети використовуються звичайні лопати. Робиться це з таким розрахунком, щоб після того як виконана укладка, лицьова поверхня виходила на заданий рівень ділянки.

Велику увагу потрібно приділити ухилу і дренажу. Під плиткою не повинно утворюватися «болото». Покриття має бути з ухилом. Також краще всього зробити відведення для дощової води. Якщо плитка буде постійно перебувати у воді, то вона прослужить не більше 2 сезонів.

Тепер можна займатися пристроєм несучого шару. У підставі робиться дренажний несучий шар. Для цієї мети застосовується морозостійкий, однорідний по зернистості матеріал. Його необхідно наносити рівномірно на всю площу ділянки. Обов`язково після цих дій виконується перевірка поверхні підстави.

Далі можна приступати до укладання. Плитка повинна бути покладена на вирівняний пісок. Починати краще всього з правого кута. Не рекомендується займатися укладанням в дощ. При роботі потрібно притискати плитку до поверхні підстави. Якщо необхідно, можна злегка підбивати гумовою киянкою. Подальшу плитку потрібно вирівняти по горизонталі, щодо попередньої по рівню. Постійно перевіряйте рівень поверхні плитки. Деякі ділянки потрібно буде піднімати, а деякі - навпаки, знижувати.