Де служити?


Говорячи про своє ставлення до Збройних сил, російський президент Володимир Путін завжди підкреслює, що народився і виріс він у сім`ї фронтовика. А тому просто не може нешанобливо ставитися до армії своєї країни, не допомагати їй всіма можливими способами. В інтерв`ю Путін зізнається, що стати військовим він, як і багато хлопчаків, мріяв з дитинства, подумки приміряючи погони то льотчика, то моряка. Зупинився ж, врешті-решт, на кар`єрі розвідника.
Військовослужбовцями строкової служби свого часу були кілька відомих російських політиків і вищих чиновників країни. Серед них - Геннадій Зюганов, Михайло Касьянов, Дмитро Козак, Сергій Миронов, Владислав Сурков, Ігор Шувалов.

Заради втілення мрії вчорашній школяр не побоявся навіть прийти в приймальню Ленінградського управління КДБ і поцікавитися можливістю потрапити в органи держбезпеки. Але отримав відповідь, що до цього потрібно як мінімум два роки служити в Радянській армії. Іншим можливим варіантом для 17-річного юнака стало вступ до вузу з військовою кафедрою, готує юристів або інших фахівців, затребуваних в Комітеті держбезпеки.

З університету - в школу


Запропонований офіцером КДБ нехитрий вибір майбутній глава цього відомства зробив на користь навчання. У 1970 році Володимир вступив на юридичний факультет Ленінградського університету. А через п`ять років молодий юрист був прийнятий в секретаріат місцевого Управління КДБ, ставши лейтенантом держбезпеки. Що, в принципі, цілком можна вважати початком дійсної військової служби.

В органах державної безпеки випускник університету працював 15 років. Встигнувши за цей час закінчити в Москві Вищу школу Комітету держбезпеки країни і пізнати на практиці складності роботи в контррозвідці і розвідці. У тому числі в самому секретному підрозділі - СВР, Службі зовнішньої розвідки, яка працювала за межами Радянського Союзу, по всьому світу.

Путін і Дрезден


Опинившись, як і мріяв у дитинстві, професійним розвідником, Володимир Путін продовжив свою військову освіту. Закінчивши Червонопрапорний інститут імені одного зі своїх попередників на посаді глави КДБ Юрія Андропова, він, як знає німецьку мову, отримав в 1985-му напрямок в НДР. Новим місцем діяльності Володимира Путіна стала розташована в Дрездені так звана розвідувальна точка.
У Німецькій Демократичній Республіці офіцера радянської контррозвідки Володимира Путіна двічі підвищували на посаді. Що вважалося в такій серйозній організації, як Комітет держбезпеки СРСР, аналогом оцінки «відмінно».

За п`ять років, проведених у Східній Німеччині, контррозвідник Путін проявив себе настільки добре, що отримав звання підполковника, посаду заступника начальника відділу, а також був нагороджений військової медаллю «За видатні заслуги перед Національною народною армією НДР». Черговий «служилий» виток кар`єри офіцера Путіна почався вже в російські часи.

директор ФСБ


У липні 1998-го Володимир Путін, на той час один з керівників адміністрації Петербурга, отримав від президента країни Бориса Єльцина пропозицію очолити рідне відомство. На той час в черговий раз перейменоване - в ФСБ, Федеральну службу безпеки. А трохи пізніше став і секретарем Ради безпеки країни. Втім, довго саме в ФСБ полковник Путін не пробув. У серпні наступного року його призначили головою російського уряду.

В останній день 98-го Путін став виконуючим обов`язки президента. Нарешті, 26 березня 2000 року він був вперше обраний і главою держави. Одночасно отримавши супутню посаду Верховного головнокомандувача ВС, Збройних сил країни.

Єдиний з чотирьох Верховних головнокомандувачів ВС Росії, відслужили в армії, - Віктор Черномирдін. В кінці 1950-х він три роки був аеродромних техніком в одній з частин ВПС. Борис Єльцин і Дмитро Медведєв призову уникли.
Їх главою Володимир Володимирович, який пішов у відставку в званні полковника ГБ, був навіть двічі. У перший раз він займав цей пост до 7 травня 2008 року. У другій же раз став головнокомандувачем всієї російської армії рівно через чотири роки.