Життя Гофмана ніколи не була особливо щасливою. Коли майбутньому письменникові було всього 3 роки, його батьки розлучилися, і хлопчик потрапив на виховання до бабусі та дядька по материнській лінії. За наполяганням дядька Гофман обрав юридичну кар`єру, хоча постійно рвався залишити її і заробляти на життя письменництвом.

Два світи в творчості Гофмана


Проте більшу частину життя письменник працював в канцеляріях судового відомства. У вільний час він із захопленням займався музикою, а ночами писав казки, в яких нерідко відбувалися моторошні події. Майже всі його твори будуються на протиставленні двох прикордонних світів. Один з них - прозаїчний світ німецького міщанства, інший - світ казки та чаклунства. Персонажі Гофмана - такі ж мрійники і романтики, яким був і він сам, прагнуть вирватися з повсякденної рутини, бігти в вабливий і таємничий казковий світ. Кого-то, як студента Ансельма з першого твору письменника «Золотий горщик», це втеча призводить до набуття особистого щастя, а для кого-то, як для іншого студента Натаніеля з новели «Пісочна людина», обертається божевіллям і смертю.

Та ж тема «двоемирия» зустрічається і на сторінках казки «Лускунчик і мишачий король». Її дія відбувається в звичайному німецькому місті Дрездені, жителі якого готуються зустріти Різдво. Юна мрійниця Марі отримує в подарунок від хресного забавну іграшку - Лускунчика. З цього моменту і починаються справжні дива. Лускунчик, звичайно ж, виявляється зачарованим принцом, якого за допомогою Марі вдається перемогти злісного мишачого короля. Після цього він веде свою рятівницю в прекрасне Лялькова королівство, принцесою якого їй і судилося стати.

Балет Чайковського «Лускунчик»


У грудні 1892 року в Маріїнському театрі в Санкт-Петербурзі відбулася прем`єра балету Петра Ілліча Чайковського «Лускунчик». У первинному варіанті лібрето його головну героїню звали Клара (у Гофмана це ім`я коханої ляльки Марі), в подальшому сюжет балету був наближений до сприйняття російського глядача, і дівчинку стали називати Машею.

Чудовий різдвяний балет донині користується любов`ю як у юного, так і у дорослого глядача. На сцені театрів опери і балету без нього не обходяться жодні новорічні свята. Музика Чайковського стала практично ототожнюватися з казкою Гофмана. Недарма вона звучить чи не в кожній з численних екранізацій «Лускунчика».